Тиждень знань з основ БЖД

                Згідно проведення тижня знань з основ БЖД в навчальному закладі з 06 по 12 листопада 2023 року, провела бесіду зі своїми вихованцями, здобувачами освіти групи №14, на рахунок пропаганди здорового та активного способу життя.

                Мене зацікавила стаття з газети "Медицина праці" доцента Миколи Мурашко та академіка Теодора Наритника, з якою я поділилася з учнями.

                Дійсно, мобільний зв'язок стрімко увійшов у життя людини. Вчені попереджають: користуватись мобільним телефоном небезпечно. Але ж до минулого немає вороття. Тому треба мінізувати шкідливу дію електромагнітного випромінювання. Я розповіла хлопцям, що держава піклується про здоров'я населення України, тому були затверджені Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Цією темою займаються вчені всього світу. Так, шведські вчені досліджуючи людей, які користувались мобільниками понад 10 років, встановили, що у них у 4 рази вищий ризик виникнення пухлин вуха, а угорські вчені радять: носіть мобільні телефони біля того органу, який вам не потрібен. Ця фраза стала актуальна. 

               Я довела учням рекомендації вчених світу щодо користуванням мобільними телефонами.

              Хлопцям ця інформація була цікава, дещо вони дізналися вперше. Я сподіваюсь, що після роз'яснювальної роботи здобувачі освіти зробили певні правильні висновки і ці поради стануть їм у нагоді. Бо важливий аспект цієї проблеми - здоров'я та життя людини.

 

Профорієнтаційна робота 2023

       Сьогодні, 7 листопада 2023 року, я відвідала Чернівецький ліцей 17 " Успіх" та Чернівецький ліцей 18 з метою профорієнтаційної роботи. Директорка Кушнір Станіслава Тадеушівна дозволила мені зустрітись з учнями 11-х класів. Я мала можливість поспілкуватися з випускниками, розповісти їм про наше училище, професії, які ми готуємо, умови навчання та роздати наші проспекти і реклами. Станіслава Тадеушівна запевнила мене, що ця інформація буде доведена до батьків, а реклама -  розміщена на дошці оголошень.
       У Чернівецькому ліцеї 18 з вказівки директорки Краміної Людмили Вікторівни, соціальний педагог Житарюк Станіслав люб'язно провів мене по 9 та 11 класах. Я також довела інформацію і роздала учням наші реклами. Деякі хлопці зацікавились професією, пов'язаною з автомобілем і ще тим фактом, що у них буде можливість навчатися у сучасних європейських майстернях з єврообладнанням.
       Я взяла номери мобільних телефонів класних керівників для подальшої співпраці.  У здобувачів освіти є ще час подумати, порадитися з батьками, правильно обрати професію, яка їм сподобалась і сподіваюсь, що вже незабаром вони прийдуть до нас на навчання.
      Дякую щиро керівникам цих навчальних закладів за розуміння, підтримку і співпрацю! На згадку про цей день були зроблені фото.

 

 

Відкритий урок з української мови групи №14

                  30 жовтня 2023 року був проведений відкритий урок з української мови у групі №14. Вчителька української мови Проданчук Оксана Миколаївна підготувала здобувачам освіти 5 завдань, з якими вони добре впоралися. 

                  Мої вихованці самостійно заповнювали таблицю "Мовленневі жанри", переглянули відео промову Оксани Забужко, працювали з картками, дивились відео фрагменти та давали відповідь на проблемні запитання. А у рубриці "Культура слова" після перегляду відеофрагменту знаходили у мовленні автора відеоролика лексичні помилки. В кінці уроку хлопці працювали парами, ставили письмово наголос у словах. Ще двоє учнів працювали біля дошки. Урок пройшов вдало, майже всі діти працювали і отримали хороші оцінки. Урок досяг своєї мети. Учні поглибили знання з риторики, розкрили особливості інформаційних жанрів.

                   Прийміть нашу щиру подяку, Оксано Миколаївно, за цікавий та гарний урок, вашу підтримку і мудрість, любов і добрі поради. Бажаємо Вам, щоб натхнення та оптимізм ніколи не покидали вас, а учні були завжди вдячні за нелегку вчительську працю!

Екскурсія учнів групи №14 на СТО "ФЕС"

                      27 жовтня 2023 року здобувачі освітніх послуг групи 14 разом зі мною та майстром в/н Денисом І.С. відвідали СТО "ФЕС" по вулиці П-Кільцева, 2В. 

                      Щирою посмішкою зустрів нас директор Воєвітка Юрій Дмитрович, який і провів екскурсію та ознайомив хлопців з роботою СТО. Також він познайомив учнів зі своїми працівниками та розповів про усунення дефектів в акумуляторній високовольтній батареї автомобіля. Хлопці були у захваті і задавали питання, щодо роботи автомобіля.

                      На цьому підприємстві ми зустріли колишнього випускника Чернівецького ВПУР - Качуляка Ігора, який певний час працює там і зарекомендував себе з кращої сторони. 

                      Юрій Дмитрович розповів нам, що організація буде розширюватись і вони залюбки братимуть наших здобувачів освіти на виробничу практику з подальшим працевлаштуванням. 

                      Ми щиро вдячні керівництву СТО за запрошення, цікаву екскурсію та приємну зустріч! Директор СТО надав настанову нашим учням. А ми, в свою чергу, побажали процвітання колективу, трудових успіхів і щирих подяк від клієнтів! На згадку про цей день були зроблені фото.

 

27 жовтня 2023 року - День української писемності та мови

             

          Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ  №1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.

          Мети свята у документі не прописано. Але щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

          Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ". ЇЇ створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити". Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках — коли пам'ятку переписали, на той час це було своєрідне "перевидання" рукописних творів.  

          Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя. А з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок історії української літератури.

                                          Як виникла кирилиця

          Писемність слов'янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам'ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття.

          У ту епоху князь Ростислав, що очолював Великоморавське князівство (середнє Подунав'я), звернувся до імператора Візантії Михаїла з проханням прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. Візантії було важливо поширити на Захід свій вплив. У 863 році за дорученням імператора брати Кирило і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов'ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов'янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

         Кирилиця пізніше лягла в основу сучасних східнослов'янських, болгарського, сербського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла з ужитку. Тим часом кирилиця поширилася на захід і північний захід, а з XI століття стала основним алфавітом слов'ян.

 

                                Найдавніші пам'ятки кирилиці

         Найдавнішою з нині відомих датованою пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін. X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст.

        Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси. 

        Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ №1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.

        Мети свята у документі не прописано. Але щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

                                   Хто такий Нестор Літописець

       Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ". ЇЇ створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити". Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках — коли пам'ятку переписали, на той час це було своєрідне "перевидання" рукописних творів.

       Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя. А з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок історії української літератури.

                                         Як виникла кирилиця

      Писемність слов'янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам'ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття.

      У ту епоху князь Ростислав, що очолював Великоморавське князівство (середнє Подунав'я), звернувся до імператора Візантії Михаїла з проханням прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. Візантії було важливо поширити на Захід свій вплив. У 863 році за дорученням імператора брати Кирило і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов'ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов'янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

      Кирилиця пізніше лягла в основу сучасних східнослов'янських, болгарського, сербського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла з ужитку. Тим часом кирилиця поширилася на захід і північний захід, а з XI століття стала основним алфавітом слов'ян.

                                   Найдавніші пам'ятки кирилиці

      Найдавнішою з нині відомих датованою пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін. X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст.

      Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси.

                           Інші українські найдавніші писемні пам'ятки:

• монети князя Володимира 988–1015;
• підпис 1063 року Анни, дочки князя Ярослава Мудрого — королеви Франції;
• Тмутороканський напис (на мармуровій плиті) 1068 року;
• післямови дяка Івана до Ізборників Святослава 1073 та 1076 й власне самі Ізборники;
• графіті Софії Київської.

     Кирилиця міняла свій вигляд впродовж історії. З XIV століття поширився півустав. Це було зумовлено прискоренням писання, адже потреба в книжках збільшувалася. Півуставне письмо лягло в основу кириличних друкарських шрифтів. 

 

                                Перші друковані видання в Україні

     Найдавніша відома друкована книжка українця — трактат Юрія Дрогобича (1483). Перші книги кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові (дві з них датовані 1491 роком). Імовірно, замовниками Фіоля були українські культурні діячі. Книги для Білорусі й України видавав білоруський першодрукар Франциск Скорина у Празі (Біблія, 1517–1519) і Вільнюсі (молитовник "Мала подорожна книжка" 1522, Апостол 1525).

    Нарешті, Іван Федоров, який до того працював у Москві, видав у Львові перші друковані книжки: "Апостол" (1574) та "Буквар".

    Потім же князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку друкарню, в якій Федоров продовжував друкувати книжки для освіти.

                                        Зміна дати святкування

   У 2023 році День української писемності відзначають 27 жовтня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський стиль календаря. ПЦУ перейшла на новоюліанський календар із 1 вересня.

 

 

 

XV обласна спартакіада серед здобувачів проф.освіти

                 17 та 18 жовтня 2023 року на стадіоні "Буковина" в рамках змагань XV обласної спартакіади серед здобувачів закладів професійної освіти, були проведені змагання з легкої атлетики.

                  Метою змагань було залучення учнівської молоді до занять легкої атлетики та підвищення спортивної майстерності. Здобувачі освітніх послуг змагались у 6-ох видах "Біг на 100м, біг на 400м, біг на 1500м, стрибок в довжину, кидання ядра та естафета 4*100".

                  Учні Чернівецького ВПУР створили індивідуальну команду, в склад якої увійшли і мої вихованці, учні групи №14 - Унгурян Віталій та Оленюк Андрій.

                  Завдяки старанням хлопців команда ЧВПУР зайняла почесне ІІІ місце.

                  Вітаємо всіх переможців і бажаємо їм міцного здоров'я, успіхів, наполегливості, наснаги та великих досягнень у спортивних змаганнях!

Акція "Від серця до серця"

                 Здобувачі освітніх послуг навчальних груп та працівники Чернівецького ВПУ радіоелектроніки долучилися до акції "Від серця до серця" та приєдналися до збору коштів на придбання ліків для онкохворих дітей Буковини.

                 Сьогодні, тобто 13.10.2023р. мої вихованці, учні групи №14 (представники ВПУР) Кушульський Жанні та Магалюк Крістіан разом з соціальним педагогом Мензак Тамарою відвідали Чернівецький обласний благодійний Фонд допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію "Подаруй дитині життя"і отримали для нашого навчального закладу Подяку за активну співпрацю, підтримку, високу громадянську позицію та проявлення гуманізму і милосердя. 

                 Ми бажаємо всім онкохворим дітям та їх батькам не сумувати, не впадати у відчай і тоді вони обов'язково вийдуть у двобої за життя переможцями. 

                 Здоров'я усім дітям, як і їх рятівникам! Бо рак - не вирок, його можна перемогти.