Мої вихованці, здобувачі освіти групи №14 Віталій Тутунару та Валентин Козачук брали участь у першому етапі Всеукраїнського конкурсу малюнків "Охорона праці - очима дітей - 2022" та здобули хороші результати і були нагороджені грамотами Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки.
Віталій Тутунару отримав грамоту за ІІ місце, а Валентин Козачук за ІІІ місце. Вітаю своїх учнів за гарні досягнення та бажаю їм творчого натхнення та подальших успіхів у різних конкурсах малюнків.
Здобувачі освіти групи №14 Чернівецького ВПУР за декілька днів пройшли опитування SELFIE саморефлексія та деякі з них переслали мені у вайбер підтвердження - сертифікат, а саме: Телепач Максим, Віталій Унгурян, Олександр Майор, Віталій Воробець, Янковський Андрій, Пую Олександр, Віктор Придій, Вовчанський Віталій, тощо.
Спасибі учням за старанність, відповідальність та оперативність.
Вчора, тобто 26.05.2022р. я, як і багато моїх колег (дирекція, викладачі та майстри в/н Чернівецького ВПУР електротехнічного напрямку) були присутні та прослухали вебінар "Джерело Інновацій", який проводився у межах ІІ-го етапу педагогічного експерименту регіонального рівня. Вебінар відбувався на платформі Big Blue Button.
Брали участь у цьому заході багато областей України, а саме: Волинська, Закарпатська, Луганська, Сумська, Черкаська, Чернігівська, Київська, Чернівецька та інші області (всього 17 регіонів). Розпочався вебінар хвилиною мовчання про загиблих на війні з російськими рашистами.
Присутні на цьому заході були науково-педагогічні працівники, працівники професійної та професійно-технічної освіти, директори навчальних закладів, заступники директорів з НВР, викладачі та майстри виробничого навчання.
З великим задоволенням всі присутні мали можливість побачити відео та подивитись презентацію багатьох навчальних закладів України (зокрема м.Черкаси, м.Корсунь - Шевченківський, м.Чернівці, тощо).
З хорошої сторони була відмічена Чернівецька область та наголошена за виконану гарну роботу. Директор НМЦ ПТО Чернівецької області Микитюк Світлана Миколаївна зробила доповідь, де відмітила хорошу роботу Чернівецького ВПУ радіоелектроніки на чолі з директором Одайським Савелієм Івановичем та приділила увагу Вищому професійному училищу №3.
Велике враження на присутніх зробило відео, де були визначені пам'ятки Чернівеччини. Профтехосвіта показує хороші результати, підвищує кваліфікацію, впроваджує сучасні іноваційні технології та передає свій досвід колегам з інших областей. Протягом вебінару було сказано багато слів вдячності та побажань всім мирного неба, подальших успіхів у творчих працях, надалі розвиватися та показувати найкращі результати у затребуваних робочих професіях.
Промовці онлайн-семінару подякували розробникам Сайту, де можна подивитись і обмінятись думками. Мені особисто сподобався вебінар, було цікаво і корисно. Багато інтересного запозичила я і для себе. Дякую всім за підтримку та актуальну, докладну та результативну роботу і можливість спілкуватися з чудовими, талановитими, творчими, креативними фахівцями своєї справи. До наступних зустрічей!
Вчора, тобто 24 травня 2022 року брала участь в опитуванні "SELFIE 2021-2022", session 3" саморефлексії SELFIE, якe тривало 1 годину та отримала сертифікат учасника.
Неофіційне свято День героїв України відзначається щорічно 23 травня. У цю дату Україна вшановує пам'ять всіх героїв, які боролися за суверенітет і незалежність нашої країни, а прямо зараз борються проти російської армії за нашу свободу. Це горде і водночас сумне свято, адже багато героїв України розплатилися життям заради своєї країни.
У День героїв вітають усіх, хто з ризиком для життя боровся за українську незалежність, а також віддають шану загиблим. Дата присвячена всім українським воїнам-лицарям Київської Русі, козакам часів Гетьманщини, повстанцям, Українським Січовим Стрільцям і воїнам армій УНР і УПА, воїнам АТО і російсько-української війни.
Свято героїв засноване в 1941 році членами Організації Українських Націоналістів (ОУН). Відзначається 23 травня. Свято було засноване з метою вшанування пам'яті героїв, які жертвували або жертвують своїми життями і здоров'ям заради процвітання України.
Це дата загибелі одного з керівників ОУН Євгена Коновальця, який став одним з головних ідеологів українського націоналізму.
День героїв зазвичай відзначають протягом тижня після свята. Для зручності масові заходи часто проводяться в найближчу суботу та неділю до свята. Раніше свято найбільше відзначали в західних областях України. Але війна сильно згуртувала українців, і цього року, швидше за все, День героїв відзначать у всіх регіонах.
У 2022 році в умовах воєнного стану кожне місто саме вирішуватиме, чи варто відзначати цей день і як саме. У багатьох містах проведуть пам'ятні заходи на честь героїв, загиблих у війні, а також покладуть квіти біля пам'ятників героям України.
Народився Миколай у Малій Азії в місті Патарі у ІІІ столітті до Різдва Христового у заможній та побожній родині. З дитинства не цурався знедолених та скривджених, а ставши дорослим, обрав священицьку путь. З часом він стає архієпископом у місті Міри у Лікії.
Отримавши після смерті батьків спадок, він роздав його бідним та нужденним. Саме тому ще за життя його почали називати «батьком сиріт, вдів та знедолених». Він постійно чим міг обдаровував багатодітні родини, бідних та хворих.
Про його щедрість ходили навіть легенди. Своїм милосердям Миколай заслужив винагороду Бога — благодать творіння чудес, а люди нарекли Чудотворцем.
Упокоївся Святий Миколай 6 грудня 345 року. Після смерті його було визнано святим. У 1087 році мощі його було перенесено у місто Бар, що в Італії. І коло мощей одразу почали діятися великі чудеса і тому його стали називати великим чудотворцем. Чуда були якраз головною причиною поширення його швидкого й широкого культу.
Усе своє життя присвятив справі милосердя для душі й тіла. Тож ще за життя називали його батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті Господь Бог прославив його даром творення чудес, і тому він отримав імення великого чудотворця. Славні чуда були якраз головною причиною його швидкого й широкого культу.
Культ святого Миколая починає поширюватися від часу, коли цісар Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Царгороді. Єрусалимський канонар з VII ст. 6 грудня каже: "Пам'ять Миколая, єпископа одного великого города". Усі грецькі місяцеслови з IX століття мають його празник. Цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом приписав святкувати святого Миколая 6 грудня.
З Візантії його культ поширюється по цілому світу. Найдавніший життєпис святого Миколая походить з IX сторіччя.
На Заході папа Миколай (858-867) — перший папа з цим іменем — близько 860 року збудував у Римі церкву святого Миколая. До Німеччини його культ принесла візантійська княжна Теофано, жінка цісаря Оттона II (973-983). Латинська Церква також святкує свято Миколая 6 грудня. У Франції і Німеччині є понад дві тисячі, а в Англії близько 400 церков, які названо в честь Миколая.
На наші українські землі культ святого Миколая приходить разом із християнською вірою. У другій половині XI сторіччя в Києві, на могилі Аскольда, було збудовано церкву святого Миколая. У Києві під покровом святого Миколая був жіночий монастир, який фондувала жінка князя Ізяслава Святославича (+ 1078). У цьому монастирі прийняла чернечий постриг мати святого Теодосія Печерського. На рідних землях в нас було багато церков на честь святого Миколая. До найдавніших з них належить церква святого Миколая у Львові, що походить з кінця XIII ст.
Здорове і гарне тіло є у того, хто регулярно займається спортом, розвитком м'язів, гнучкістю та спритністю. Деякі мої учні додали нові відео самостійного виконання фізичних вправ в домашніх умовах та відео їзди на велосипеді, які допоможуть нормалізувати вагу тіла. Використання велосипеда корисне для здоров'я. Доведено, що це тренує всі системи організму та зміцнює м'язи. Відео мені прислали наступні здобувачі освіти, а саме: Пую Олександр, Іліуц Валентін та Оленюк Андрій.
Бажаю вам успіхів у спорті, бо без здорової нації суспільство не буде успішно розвиватися. Тому дуже доречне гасло "В здоровому тілі - здоровий дух!".
Робити зранку зарядку або якісь фізичні вправи - це як чистити зуби кожного дня. Експерти кажуть, що спорт - це перш за все здоров'я, а потім вже краса. Спорт дає людині енергію, силу, легкість тіла та гарну фігуру. Коли людина правильно рухається і веде активний спосіб життя, то може позитивно вплинути на своє здоров'я та продовжити життя (присідання, випади, нахили, скручування, віджимання і т.д.).
Розминка допомагає розігрівати м'язи тіла і суглоби. Любов до спорту прищеплюють учням наші шановні колеги, викладачі фізичної культури Завадський О. та Марчук В.
Василій Васильович в даний час проводить он-лайн уроки фізичної культури. Але мої вихованці щє самостійно вдома роблять зарядку. Надіслані відео свідчать про це. Так, здобувачі освіти, учні групи №14, а саме: Микайло Артем, Абдулаєв Валерій та Унгурян Віталій переслали мені відео, де вони виконують фізичні вправи.
Бажаю своїм вихованцям рости здоровими, сильними та красивими людьми.
У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
Вишиванка - це чарівна казка. Кожен хрестик на полотні промовляє до нас своїм теплом, чарівністю та турботою. Вишиванки зігрівають наші серця і душу надією на мирне життя та оберігають наших воїнів від усіх бід. Нехай повертаються та відроджуються добрі традиції і кожна вишиваночка, вишита власноруч стане справжнім оберегом для самої дорогої для вас людини.
Зі святом вишиванки!
В такий тяжкий воєнний час, коли в Україні йде війна з росією, деякі мої вихованці, здобувачі освіти групи №14 виїхали з батьками за кордон. Хлопці дуже відповідальні і надалі продовжують відвідувати он-лайн уроки теоретичного та виробничого навчання.
Так, наприклад, учень Вовчанський Віталій переслав мені по вайберу фото та відео, як він проходить виробниче навчання в Італії. Ми маємо можливість побачити, як Віталій під керівництвом свого наставника електрика з України замінює розетки в приміщенні, де роблять ремонт. Таким чином, він підвищує свої знання та вміння, які набув під час навчання у Чернівецькому ВПУ радіоелектроніки. При заміні розетки Віталій дотримується всіх вимог з ОП та техніки безпеки.
Бажаю своєму вихованцю Вовчанському Віталію подальших успіхів у навчанні, набутті практичних знань та навичок у обраній професії і стати гарним фахівцем своєї справи.
Вчора, тобто 11 травня 2022 року, здобувачі освіти групи №14, а саме: Янковський Андрій, Воробець Віталій та Цапенко Костянтин виконували низку робіт в Навчально-практичному центрі Чернівецького ВПУ радіоелектроніки.
Вони підключали ручний електричний генератор до електродвигуна та вимірювали яку напругу він може видати на виході, підключали багатофункціональний світлофор до джерела живлення.
Підтримати своїх вихованців прийшла і я. Побажала учням успіхів у роботі та нагадала про дотримання вимог з охорони праці. Завдяки поради наставника, майстра в/н Дениса І.С. учні добре справились з завданням та своєчасно і правильно виконали роботу.
Таким чином, підвищили свій професійний рівень та майстерність. Бажаю хлопцям успіхів та вдосконалення навичок та умінь у подальшому професійному рості.
Ця реклама була розроблена мною та розмножена для абітурієнтів, які зацікавляться цією професією та будуть мати бажання вступити до нашого навчального закладу в 2022/2023н.р. Рекламу роздала своїм вихованцям, здобувачам освіти групи №14, які будуть розповсюджені в школах м.Чернівці та Чернівецької області, де вони навчались.
СЦЕНАРІЙ виховної години до Дня Матері
Мета: виховувати у здобувачів освіти любов
і повагу до матері, Батьківщини, Матері
Божої.
Прищеплювати любов та повагу до старшого покоління.
Спи, - мати співає, - моє немовлятко,
Уроджене в люту годину дитятко!
Не будеш ти лиха і голоду мати.
(Леся Українка)
Я всіх питав із щирою душею:
Яку ви любите найбільше мову ?
І всі відповідали: „Ту, що
нею співала рідна мати колискову”
(Д. Білоус)
Майстер в/ н (вступне слово): Добрий день, дорогі учні ! Надворі
весна. Як ми любимо цю пору року, відчуваємо справжню насолоду при спілкуванні
з весняною природою. У ці травневі дні наша незалежна Україна відзначає величне
свято День Матері. Саме в цей день усі вшановують і матір-неньку, і
матір-землю, і матір-Божу.
Ми зібрались з вами сьогодні он-лайн, щоб прославити жінку, яка подарувала кожному із нас найцінніше – життя. Ця жінка – мама, любов якої – найсвятіше.
Незважаючи на те, скільки нам років, нам завжди потрібна мати, її ласка, щирий погляд і безмежна любов. І чим більша ваша любов до матері, тим світліше і радісніше життя.
Мати - це символ усього найкращого. В одному арабському прислів’ї говориться, що Бог створив на світі Матерів, щоб заступала Бога там, де його нема. Найчастіше повторюємо слово МАТИ у хвилини страждання, горя, розчарування, бо добре знаємо, що мати любить свою дитину, завжди зрозуміє її, подасть руку допомоги, розділить її радість і смуток.
Свічка материнського серця завжди освічує дорогу дитини в житті. В серці матері ніколи не згасає любов, бо воно ніколи не залишається байдужим. Хай кожний, хто має щастя мати матір, береже його, як найцінніший дар життя.
Класний керівник. Настав травень –
найкращий місяць у році. Довкола все зеленіє, цвіте. Радіють матері, бо їх
заслужено вшановують.
Мати, мама, матуся, неня - такими словами величаємо жінку — матір. Скільки спогадів і тепла таїть у собі це магічне слово. Цим словом ми називаємо найдорожчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу нам людину.
І кожного, від немовляти і до глибокої старості, образ матері супроводжує через ціле життя. Мати навчила нас бути мудрими, добрими, навчила жити, вірити, любити і надіятися.
Яке найкраще слово у світі?
Раз мудрий хтось питав людей.
Аж тут з куточка
Обізвавсь сирітка, ще малий хлопчак:
Найкраще слово в світі: „Мама!”
І всі сказали: „Мама...! Так....!”
Майстер в/н Мама... Чи є на світ слово більш прекрасне і ніжне ? У матері добрі та лагідні руки, найвірніше серце - в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим ! Материнська любов – це найсвятіше почуття, яке робить жінку здатною на найбільшу самопожертву.
Друга неділя травня – Всесвітній День матері. Ми відзначаємо це свято, щоб кожна матуся відчула любов і доброту своїх дітей. У цей день кожна дитина, мала чи велика, вітає рідну матусю, з вдячністю цілує її натруджені руки.
З приходом весни в усьому цивілізованому світі святкують День Матері. Це свято прийшло до нас із далекої Філадельфії, дякуючи зусиллям, молодої американки Анни Джервіс. Анна боляче пережила смерть матері й у 1918 році звернулась з листом до конгресменів, президента Америки, у яких просила раз на рік, а саме, навесні вшановувати Матір. Прислухались до її слів державні мужі і вже в 1924 році в СІЛА почали святкувати День Матері. Символом пам’яті стала квітка на грудях людей: рожева - означала, шану живій матері, біла – померлій. Ідею Анни підтримали у світі. Вперше в У країні це свято відзначалося в 1929 році на Галичині. Діти готували подарунок для матері, а найголовніше – намагалися бути чемними і слухняними. У національному одязі, з квітами в руках, під звуки музики тисячі дітей йшли вулицями міста чи села до площі, де відбувалося свято. Після 1939 року це свято було заборонено. А згодом навіть згадка про нього припадає пилюкою.
Відроджується Україна, а разом з нею свята, які були дорогими нашому народові.
І сьогодні свято – це свято Божої Матері, Матері України і нашої земної Матері. Вони с тими чистими джерелами, з яких людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.
Класний керівник
Місяць травень – місяць небесної матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених та знедолених, яка благословила у хресну путь сина, який став спасителем людства.
Учень Можна у світі чимало зробити:
перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крізь пустелі та хащі –
Тільки без мами не можна нізащо.
Бо найдорожче стоїть за словами:
„В світі усе починається з мами”
За всі тії скарби, що нам дала мати,
Прийшли ми всі нині її вшанувати.
„Мамо!” – кричить жінка народжуючи дитя. „Мамо!” – Кричить падаючи ранений
солдат. „Мамо!” – перше слово, яке вимовляє дитина і недарма, бо першою
людиною, яка схиляється над її колискою, є мама.
В усі часи та епохи ваша Краса і довершеність, любов і вірність давали
чоловікам сил, мужності й відваги, надихали їх на великі звершення. Робили
нездоланними.
І хоч сьогодні доля не завжди прихильна до нас, ми разом знайдемо можливості, щоб вона стала щедрішою і прихильнішою перш за все до Жінки, Матері, Дружини – берегинь нашого сімейного вогнища та душевного спокою. Як мало і в той же час, як багато значить ваш поцілунок для мам.
Перші поняття про щастя, добро й ласку нерозривно пов’язані з образом найдорожчої для нас людини – образом матері.
А мамина колискова пісня звучатиме найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні.
Учень
Колискова пісня, колискова –
То найперша материнська мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
Чебрецем і суничним літом.
Пахне молоком і споришами...
Скільки в ній ласкавості і шани !
Скільки в ній тривожності, людської,
І надій, і сивини гіркої !...
Колискова пісня, колискова –
То щаслива материнська мова. (М. Сингаївський)
Пісня „ Росте черешня в мами на городі ” (дівчата)
Класний керівник
Материнство... святе і прекрасне, оспіване, поетами, увінчане
художниками. У всіх народів і в усі віки. Жінка-мати була Охоронницею, добрим
янголом домашнього вогнища. Її мудрість поважали в сім’ї, в її розрадах знаходило
спокій зростання і знеболене синівське серце.
Послухайте легенду про матерів
(Легенда про матерів)
Легенда про матерів
Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили.
Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята (співали, танцювали), ігри, які закінчувалися пусканням стріл на щастя.
Дивитися на ці ігри виходив з морських глибин цар морів і океанів – Нептун. Це був надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
Одного разу вийшли до вогнища юнаки і, повернувшись у бік моря, всі як один пустили туди стріли.Як же розгнівався Нептун !
Жінки, дивлячись на свої синів, замислилися. Цар морський і справді може похоронити їхніх дітей у морі. А жінки були тут сильні, вродливі і ніколи не старіли.
Думали, думали жінки і вирішили віддати всю свою силу синам. Юнаки, взявши материнську силу, підійшли до самого берега моря.
Щоб не підпустити їх до води, Нептун кинув величезний вал, але юнаки встояли. А матері після цього стали слабкими.
Ти бачив будь-коли слабких жінок ? Якщо зустрінеш, то не посміхайся з них: всю свою силу вони віддали таким самим дітям, як ти.
Коли Нептун побачив, що юнаки витримали натиск важкого валу, він люто вигукнув жінкам:
Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки
морського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві, а тому і сказали:
Жінки погодилися і віддали дочкам морського царя свою красу.
Якщо ти побачиш будь-де некрасиву жінку, не відвертайся від неї. Знай, що вона принесла в жертву свою красу заради дітей.
Коли цар Нептун дізнався про вчинок дочок, страшенна розгнівався, викинув їх з моря і перетворив на пташок чайок.
Ти чув, як чайки плачуть над морем ? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок завжди дивляться і надивитися не можуть, тому що чайки носять красу їх матерів.
Нарешті юнаки, відчувши міць у руках і силу в плечах, вийшли в море. Вийшли вони і зникли. Чекають, чекають матері – не повертаються сини.
З’явився знову переді жінками Нептун і голосно-голосно зареготав:
· Не діждатися тепер вам синів ! Вони заблукали. Вони забули, що на морі нема доріг.
Тоді жінки вигукнули:
Хай буде в наших очах менше світла, але хай над нашою землею ще ясніше горять зірки, щоб сини знайшли по них дорогу до рідних берегів !
Тільки сказали це, у небі ясно-ясно заблищали зірки. Юнаки
побачили їх і щасливо повернулися додому. Ось, чому моряки сильні й непереможні:
матері віддали їм все краще, що мали.
Звучить пісня „Мамина вишня”, муз. О. Пашкевича
Майстер в/н Мама... Закрий очі і
прислухайся. І ти почуєш мамин голос. Він живе в тобі, такий знайомий, рідний.
Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть, коли станеш дорослим, завжди будеш
пам’ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі.
Пісня „Родина” сл. Б. Крищенка, муз. О. Злотника. („Родина, родина – то вся
Україна ”)
Гіркі материнські сльози, гіркі, як полин, і пекучі такі. Чи буває у світі щось
гірше? Палить кожна синівська полинною сльоза серце мами, Защемить: як над
сином збереться гроза, серце мами,
І постане щитом на дорозі біди – серце мами,
Скільки є мудреців, та найвища завжди – мудрість мами.
Виховує мати синів і дочок, сподівається, що буде до кого на старість
пригорнутися, а вони розлетяться по світу і довго-довго не навідуються до
отчого дому...
Лише час від часу приходять скупі листи та схожі одна на одну телеграми. А коли
нарешті знайдеться хвилька, аби відвідати отчий поріг, нерідко вже буває надто пізно...
Зі скрипом відчиняються перекошені двері, застогне пошарпана віконниця і додолу
підстреленою горлицею впаде материнська любов...
Класний керівник
Тема „Батьки і діти” – вічна тема. Майже три з половиною тисячі років тому на колишніх таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сіней, були висічені слова: „Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було та щоб довголітнім ти був на землі”.
А сьогодні, ця 4-а заповідь, трохи призабута нами, червоною ниткою
проходить через народну творчість, ми можемо навести чимало прикладів
невдячності дітей. Та кожен з нас повинен пам’ятати, що байдужість до
батька-матері не прощається.
(Легенда про байдужість - розповідає студент).
Байдужість до батька-матері не прощається
Живе у народі хвилююча бувальщина про материнську любов.
У маленькій лікарні на околиці великого міста лежали дві матері – Чорнокоса і Білокоса. Вони народили синів у один і той же день. Обидві матері були щасливі. Вони мріяли про майбутнє свої синів.
Щодня до молодих матерів приходили чоловіки: затамувавши подих, дивилися на
личка своїх синів. А в очах сяяло щастя, подив і замилування.
Минуло тридцять років. У ту саму лікарню прийшли дві жінки – Чорнокоса і Білокоса. В їх косах уже сріблилася сивина, але жінки були такими ж гарними. їх обох поклали в одну палату, щоб лікувати серце.
Жінки впізнали одна одну, розговорилися.
І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав із села син. В очах неньки
світилася радість, здавалося, вона в цю мить забула про всі болі. – Видужуйте,
мамо, - сказав син і на прощання поцілував її. А до Білокосої матері ніхто не прийшов.
На другий день надвечір до Чорнокосої матері знов приїхав син хлібороб. Привіз
бджолиний мед, паляницю, яблука. Від щастя обличчя в Чорнокосої жінки світилося
і зморшки розправлялися.
До Білокосої матері ніхто не приходив.
Увечері жінки лежали мовчки. Чорнокоса посміхалася, а Білокоса тихо зітхала, боячись, щоб її зітхання не почула сусідка.
Так повторилося і втретє, і вчетверте.
Минув місяць, до Білокосої матері так ніхто і не прийшов. Лікарі сказали Чорнокосій матері: „Тепер ви зовсім здорові”. А Білокосій тихо мовив: „Вам ще треба трохи полежати. Звичайно, ви теж станете зовсім здоровою”. Говорячи це, лікар дивився чомусь вбік.
За Чорнокосою матір’ю приїхав син. Він привіз букет великих червоних троянд.
Прощаючись з Чорнокосою матір’ю, Білокоса попросила побути з нею декілька хвилин наодинці. Коли з палати всі вийшли, Білокоса мати із сльозами на очах сказала:
Майстер в/н Вшановуючи матір, ми вшановуємо начало всього
сущого, берегиню земного буття, адже попри всі негаразди сучасна українська
жінка вміє бути веселою, гостинною, щедрою, вдячною, знає ціну справжніх
людських почуттів і завжди велична у своїй небайдужості до рідної землі.
Кажуть, що все прекрасне в людині від променів сонця та від молока матері. Тому і звеличуємо ми нині вашу святу безкорисливу любов. Ми всі в неоплатному боргу перед вами.
Я хочу, щоб ви низенько вклонились своїм матерям , любим бабусям за за безсонні ночі, коли вони сиділи над нашими колисками, за їхнє велике терпіння, ніжні руки і гаряче серце. Це їхня повсякденна турбота і невтомна праця, їхня палка любов благословляють вас у дорогу життя. Здоров’я і щастя вам, наші мами і низький уклін.
Класний керівник
Хай квітують Ваша краса та материнство, не зміліють джерела доброти,
натхнення і мудрості.
Нехай чарівна і загадкова посмішка супроводжує вас завжди у свята і будні, на роботі й удома, серед рідних і друзів, по весні й осінньої пори.
Нехай удача супроводжує Вас усюди.
Нехай увесь світ, з незліченними його принадами буде біля Ваших ніг.
Хай Бог охороняє Вас від злого
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були Ви щасливі і здорові
На многії і благії літа.
