Тиждень знань з основ БЖД

                Згідно проведення тижня знань з основ БЖД в навчальному закладі з 06 по 12 листопада 2023 року, провела бесіду зі своїми вихованцями, здобувачами освіти групи №14, на рахунок пропаганди здорового та активного способу життя.

                Мене зацікавила стаття з газети "Медицина праці" доцента Миколи Мурашко та академіка Теодора Наритника, з якою я поділилася з учнями.

                Дійсно, мобільний зв'язок стрімко увійшов у життя людини. Вчені попереджають: користуватись мобільним телефоном небезпечно. Але ж до минулого немає вороття. Тому треба мінізувати шкідливу дію електромагнітного випромінювання. Я розповіла хлопцям, що держава піклується про здоров'я населення України, тому були затверджені Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Цією темою займаються вчені всього світу. Так, шведські вчені досліджуючи людей, які користувались мобільниками понад 10 років, встановили, що у них у 4 рази вищий ризик виникнення пухлин вуха, а угорські вчені радять: носіть мобільні телефони біля того органу, який вам не потрібен. Ця фраза стала актуальна. 

               Я довела учням рекомендації вчених світу щодо користуванням мобільними телефонами.

              Хлопцям ця інформація була цікава, дещо вони дізналися вперше. Я сподіваюсь, що після роз'яснювальної роботи здобувачі освіти зробили певні правильні висновки і ці поради стануть їм у нагоді. Бо важливий аспект цієї проблеми - здоров'я та життя людини.

 

Профорієнтаційна робота 2023

       Сьогодні, 7 листопада 2023 року, я відвідала Чернівецький ліцей 17 " Успіх" та Чернівецький ліцей 18 з метою профорієнтаційної роботи. Директорка Кушнір Станіслава Тадеушівна дозволила мені зустрітись з учнями 11-х класів. Я мала можливість поспілкуватися з випускниками, розповісти їм про наше училище, професії, які ми готуємо, умови навчання та роздати наші проспекти і реклами. Станіслава Тадеушівна запевнила мене, що ця інформація буде доведена до батьків, а реклама -  розміщена на дошці оголошень.
       У Чернівецькому ліцеї 18 з вказівки директорки Краміної Людмили Вікторівни, соціальний педагог Житарюк Станіслав люб'язно провів мене по 9 та 11 класах. Я також довела інформацію і роздала учням наші реклами. Деякі хлопці зацікавились професією, пов'язаною з автомобілем і ще тим фактом, що у них буде можливість навчатися у сучасних європейських майстернях з єврообладнанням.
       Я взяла номери мобільних телефонів класних керівників для подальшої співпраці.  У здобувачів освіти є ще час подумати, порадитися з батьками, правильно обрати професію, яка їм сподобалась і сподіваюсь, що вже незабаром вони прийдуть до нас на навчання.
      Дякую щиро керівникам цих навчальних закладів за розуміння, підтримку і співпрацю! На згадку про цей день були зроблені фото.

 

 

Відкритий урок з української мови групи №14

                  30 жовтня 2023 року був проведений відкритий урок з української мови у групі №14. Вчителька української мови Проданчук Оксана Миколаївна підготувала здобувачам освіти 5 завдань, з якими вони добре впоралися. 

                  Мої вихованці самостійно заповнювали таблицю "Мовленневі жанри", переглянули відео промову Оксани Забужко, працювали з картками, дивились відео фрагменти та давали відповідь на проблемні запитання. А у рубриці "Культура слова" після перегляду відеофрагменту знаходили у мовленні автора відеоролика лексичні помилки. В кінці уроку хлопці працювали парами, ставили письмово наголос у словах. Ще двоє учнів працювали біля дошки. Урок пройшов вдало, майже всі діти працювали і отримали хороші оцінки. Урок досяг своєї мети. Учні поглибили знання з риторики, розкрили особливості інформаційних жанрів.

                   Прийміть нашу щиру подяку, Оксано Миколаївно, за цікавий та гарний урок, вашу підтримку і мудрість, любов і добрі поради. Бажаємо Вам, щоб натхнення та оптимізм ніколи не покидали вас, а учні були завжди вдячні за нелегку вчительську працю!

Екскурсія учнів групи №14 на СТО "ФЕС"

                      27 жовтня 2023 року здобувачі освітніх послуг групи 14 разом зі мною та майстром в/н Денисом І.С. відвідали СТО "ФЕС" по вулиці П-Кільцева, 2В. 

                      Щирою посмішкою зустрів нас директор Воєвітка Юрій Дмитрович, який і провів екскурсію та ознайомив хлопців з роботою СТО. Також він познайомив учнів зі своїми працівниками та розповів про усунення дефектів в акумуляторній високовольтній батареї автомобіля. Хлопці були у захваті і задавали питання, щодо роботи автомобіля.

                      На цьому підприємстві ми зустріли колишнього випускника Чернівецького ВПУР - Качуляка Ігора, який певний час працює там і зарекомендував себе з кращої сторони. 

                      Юрій Дмитрович розповів нам, що організація буде розширюватись і вони залюбки братимуть наших здобувачів освіти на виробничу практику з подальшим працевлаштуванням. 

                      Ми щиро вдячні керівництву СТО за запрошення, цікаву екскурсію та приємну зустріч! Директор СТО надав настанову нашим учням. А ми, в свою чергу, побажали процвітання колективу, трудових успіхів і щирих подяк від клієнтів! На згадку про цей день були зроблені фото.

 

27 жовтня 2023 року - День української писемності та мови

             

          Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ  №1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.

          Мети свята у документі не прописано. Але щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

          Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ". ЇЇ створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити". Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках — коли пам'ятку переписали, на той час це було своєрідне "перевидання" рукописних творів.  

          Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя. А з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок історії української літератури.

                                          Як виникла кирилиця

          Писемність слов'янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам'ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття.

          У ту епоху князь Ростислав, що очолював Великоморавське князівство (середнє Подунав'я), звернувся до імператора Візантії Михаїла з проханням прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. Візантії було важливо поширити на Захід свій вплив. У 863 році за дорученням імператора брати Кирило і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов'ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов'янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

         Кирилиця пізніше лягла в основу сучасних східнослов'янських, болгарського, сербського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла з ужитку. Тим часом кирилиця поширилася на захід і північний захід, а з XI століття стала основним алфавітом слов'ян.

 

                                Найдавніші пам'ятки кирилиці

         Найдавнішою з нині відомих датованою пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін. X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст.

        Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси. 

        Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ №1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.

        Мети свята у документі не прописано. Але щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

                                   Хто такий Нестор Літописець

       Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ". ЇЇ створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити". Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках — коли пам'ятку переписали, на той час це було своєрідне "перевидання" рукописних творів.

       Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя. А з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок історії української літератури.

                                         Як виникла кирилиця

      Писемність слов'янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам'ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття.

      У ту епоху князь Ростислав, що очолював Великоморавське князівство (середнє Подунав'я), звернувся до імператора Візантії Михаїла з проханням прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. Візантії було важливо поширити на Захід свій вплив. У 863 році за дорученням імператора брати Кирило і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов'ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов'янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

      Кирилиця пізніше лягла в основу сучасних східнослов'янських, болгарського, сербського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла з ужитку. Тим часом кирилиця поширилася на захід і північний захід, а з XI століття стала основним алфавітом слов'ян.

                                   Найдавніші пам'ятки кирилиці

      Найдавнішою з нині відомих датованою пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін. X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст.

      Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси.

                           Інші українські найдавніші писемні пам'ятки:

• монети князя Володимира 988–1015;
• підпис 1063 року Анни, дочки князя Ярослава Мудрого — королеви Франції;
• Тмутороканський напис (на мармуровій плиті) 1068 року;
• післямови дяка Івана до Ізборників Святослава 1073 та 1076 й власне самі Ізборники;
• графіті Софії Київської.

     Кирилиця міняла свій вигляд впродовж історії. З XIV століття поширився півустав. Це було зумовлено прискоренням писання, адже потреба в книжках збільшувалася. Півуставне письмо лягло в основу кириличних друкарських шрифтів. 

 

                                Перші друковані видання в Україні

     Найдавніша відома друкована книжка українця — трактат Юрія Дрогобича (1483). Перші книги кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові (дві з них датовані 1491 роком). Імовірно, замовниками Фіоля були українські культурні діячі. Книги для Білорусі й України видавав білоруський першодрукар Франциск Скорина у Празі (Біблія, 1517–1519) і Вільнюсі (молитовник "Мала подорожна книжка" 1522, Апостол 1525).

    Нарешті, Іван Федоров, який до того працював у Москві, видав у Львові перші друковані книжки: "Апостол" (1574) та "Буквар".

    Потім же князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку друкарню, в якій Федоров продовжував друкувати книжки для освіти.

                                        Зміна дати святкування

   У 2023 році День української писемності відзначають 27 жовтня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський стиль календаря. ПЦУ перейшла на новоюліанський календар із 1 вересня.