Мета заходу: Спонукати учнів до виконання обов’язків захисту Вітчизни, як
престижу військової служби, ставлення до солдата, як захисника Батьківщини.
Виховувати патріотизм, почуття гордості за свою армію,
державу, готовність і захищати свою Батьківщину.
Матеріально–технічне забезпечення виховного
заходу: персональний комп’ютер, екран, дошка, відеоматеріали.
Хід заходу
I. Організаційний момент
1.1 Повідомлення теми та мети заходу
II. Мотивація
2.1. Гімн України. Вступне слово викладача.
Слово майстра
Доброго дня шановні присутні.
Політичний, економічний, духовний розвиток будь-якої
країни можливий лише за умови гарантування її державного
суверенітету, політичної незалежності, збереження
територіальної цілісності та недоторканності кордонів.
Кожен з нас нерідко бачить на вулицях молодих
хлопчаків, одягнених в армійську форму. І тоді ми розуміємо: це солдати, це хлопці, які
«виконують свій священний обов'язок» — служать Батьківщині, щодня готові стати на її
захист.
Багато юнаків пов’язують своє майбутнє з військом, тобто хочуть стати військовими.
24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою. Перш за все
постала потреба створення національної армії, армії держави, яка отримала незалежність і
лише стала на шлях свого відродження та розвитку.
6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні Сили
України». Саме ця подія і стала підставою для офіційного встановлення свята - Дня Збройних
сил України.
Воїни Збройних сил України продовжують славні бойові традиції українського
козацтва, примножують їх у нових історичних умовах.
Збройні сили України зробили вагомий внесок у розвиток міжнародного військового
співробітництва. Українські солдати сьогодні забезпечують мир, спокій та злагоду в
багатьох куточках планети.
У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни,
її незалежності та територіальної цілісності - почесний обов'язок кожного громадянина. І ми
сподіваємось,що наші юнаки з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною, і
що наше українське небо буде мирним і безхмарним!
III. Основна частина
3.1. Виступ ведучих, які розповідають про історію розвитку армії та її перемоги на
різних етапах розвитку українського суспільства. Вірші, пісня «Ми козаки».
Відеоролик «Той день коли закінчиться війна». (посилання на відео)
Ведучий 1. Наша армія – це оплот мужності, сили, впевненості, надійності, міцності,
шляхетності, вірності, тобто тих якостей, які асоціюються у нас зі справжніми чоловіками.
Ведучий 2. Всі ми не лише любимо Вітчизну, а й пишаємося нею, отже, вважаємо себе
зобов’язаними її захищати.
Виступ військового керівника Івана Васильовича Сторощука
Військовий обов'язок - це конституційний обов'язок громадян України захищати свою
Вітчизну, її незалежність, територіальну цілісність, опановувати військову справу, нести
військову службу в Збройних Силах України. Правовою основою військового обов'язку і
військової служби є Конституція України, Закони України «Про військовий обов'язок і
військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», "Про мобілізаційну
підготовку і мобілізацію", інші нормативно - правові акти щодо забезпечення
обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової
служби та статусу військовослужбовців.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до
захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших військових
формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної
спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає:
- підготовку громадян до військової служби;
- приписку до призовних дільниць;
- прийняття в добровільному порядку та призов на військову службу;
- проходження військової служби;
- виконання військового обов'язку в запасі;
- проходження служби у військовому резерві;
- дотримання правил військового обліку.
Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які
перебувають в Україні.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
- військовозобов'язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування
Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для
виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти — військовозобов'язані, які у добровільному порядку проходять службу у
військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.
Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову
службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У
мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу тільки в добровільному
порядку (за контрактом).
Основною формою виконання військового обов’язку є проходження військової
служби.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у
професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України,
пов'язаній із захистом Вітчизни. Громадяни відбувають військову службу відповідно до
Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» від 4 квітня 2006 р.
Видами військової служби є:
- строкова військова служба;
- військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського
складу;
- військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних
закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути,
факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові
навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
- військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються
військовослужбовцями шляхом:
- призову громадян України на військову службу;
- прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Військовослужбовці та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад,
сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.
Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни
України:
- які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
- які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку;
- батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких
загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів
військовозобов'язаних;
- які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
- які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі,
арешту чи виправних робіт, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні)
звання офіцерського (начальницького) складу.
Громадяни України згідно із ст. 35 Конституції України та Законом України "Про
альтернативну (невійськову) службу" мають право на заміну виконання військового
обов'язку альтернативною (невійськовою) службою у разі, якщо виконання військового
обов'язку суперечить їх релігійним переконанням
Ведучий 3. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні
Сили. Проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, Україна прагне жити в мирі та
дружбі з усіма державами світу. Однак, не виключена можливість виникнення воєнних
конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. верховна Рада прийняла постанову про створення
Збройних Сил. А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України.
Ведучий 4. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм
хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.
Ведучий 1. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами
і дарами. У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист
Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності - почесний обов'язок кожного
молодого громадянина. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію,
щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.
- Виступ читця
Воїне, лицарю славний,
Ти зброю тримаєш в руках,
Щоб на нашу країну-державу
Злий не позарився враг.
Будь мужній і будь достойний
Ти слави своїх батьків,
Відважний вкраїнський воїне,
Нащадку славних козаків
Ведучий 2. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська,
справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у
важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Другої світової війни
Ведучий 3. У прадавні часи, коли перші слов’яни поселилися на землях України, вони
були змушені захищатися від загарбницьких нападів кочівників. Потім, коли була створена
держава Київська Русь, для її зміцнення треба було сильне військо. Це допомогло першійдержаві на нинішній території України стати однією з наймогутніших в Європі. Монголо-
татарську орду зміг зупинити лише король Галицько-Волинського королівства Данило
Галицький.
Ведучий 4. Яскравим прикладом важливості армії для держави є Запорізька Січ.
Головою держави був гетьман, який також керував армією. Запорізькі і реєстрові козаки
були одними з найпотужніших у Європі і змогли відділити частину території від Речі
Посполитої для створення власної держави. В народному фольклорі та історичних джерелах
живуть згадки про подвиги і звитягу Байди Вишневецького, Петра Сагайдачного, Петра
Дорошенка,
Богдана Хмельницького та інших славних козаків.
- Пісня «Ми козаки....»
Ведучий 1 . Також українські військові
проявляли мужність і силу у боротьбі за інші країни:
реєстрові козаки у складі Речі Посполитої допомагали у
надважливих битвах, у складі Російської Імперії
допомогли вистояти найсильнішу на той час армію
Наполеона, мужньо захищали Севастополь у Кримській
війні, як у складі Австрії, так і Росії сумлінно
відстоювали їх інтереси у I Світовій Війні.
Ведучий 3. Як справжні патріоти захищали
Українську народну Республіку від нападів російського
уряду. Не останню роль відіграли у Громадянській війні.
Основний удар прийняли на себе саме українські військові у захисті СРСР у II Світовій
Війні. Саме завдяки ним вдалося стримати наступ нацистських військ і потім зовсім здолати
їх.
Ведучий 4. Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році
незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі,
оснащене ядерною зброєю та сучасними зразками звичайного озброєння та військової
техніки.
На території України на той час дислокувалися: ракетна армія, три загальновійськові
та дві танкові армії, один армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія
Протиповітряної оборони (ППО), Чорноморський флот.
Ведучий 3. Проте це не були ще Збройні Сили незалежної держави в повному
розумінні цього слова, Україна отримала лише окремі фрагменти військової машини
Радянського Союзу.
Тому 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під
свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань
Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств –
Міністерства оборони України.
Ведучий 4. Коли далекого 1993 року запроваджували це свято, ніхто навіть уявити не
міг, що воно стане майже найголовнішим у житті сьогоднішньої України. Що люди у
військовій формі стануть звичним явищем на вулицях українських міст. І що ми на них
покладатимемо величезні надії і всією Україною молитимемось за них, щоб повернулись
живими.
Ведучий 3. Ще три роки тому, неможливо було уявити, що нашу мирну, квітучу,
гостинну землю, легко можна перетворити на театр бойових дій. В нас були духмяні ночі,
сніжні зими, веселі колядки і раптом: бойові втрати, залишені міста, поранені, біженці,
переселенці, анексовані території і якесь дивне слово АТО.
Ведучий 4. З того часу болем віддаються у наших серцях назви Донецький аеропорт,
Іловайськ, Макіївка, Маріуполь, Мар’їнка. Легендою стали захисники Донецького аеропорту.
Їхню мужність визнали самі загарбники, назвавши цих сміливців кіборгами.
Вірш «Кіборги»
(виступ учня)
Ця війна змінила багатьох,
Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.
Трупний запах, порох і вогонь,
Смерть приносять гради, міни, танки.
Піт із чорних, випалених скронь...
Глина, гільзи, попіл і уламки...
Та стоять: Дев`ятий, Ворон, Гном,
Абрикос, Богема, Маршал, Цезарь...
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.
То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, і з Києва, зі Львова
Шахтарі, таксисти,... В час війни
Кіборгами стали тимчасово.
Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!
Ведучий 1. Весь український народ схиляє голови перед мужніми захисниками
України і молиться за мир, за повернення додому живими наших героїв.
- Відеокліп «Коли закінчиться війна..»
Ведучий 2. Яке майбутнє чекає нашу країну? Кожний по різному бачить це майбутнє.
Для одних – це Європейська країна з європейським рівнем життя, для інших просто щаслива
країна з щасливими людьми, але обов’язково мирна...
Ведучий 1. Весь український народ і світова спільнота сподіваються на мирне
завершення конфлікту на сході України, відновлення територіальної цілісності держави та її
процвітання. І щоб наші військові підіймали зброю до бою лише на тренуваннях, щоб
перестали плакати матері і дружини, щоб діти перестали проводжати на війну своїх батьків,
і щоб українська земля очистилася від болю, втрат та наруги.
Я хочу сказати простими словами,
Про те, що турбує мене вечорами,
Про те , як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну!
В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не воює!
Своє і чуже життя кожен цінує!
В моєї країни чудові сусіди,
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди і самі в нас часто бувають.
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!
В моїй Україні є чесная влада,
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює, з ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.
В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п`є і не курить,
Займається спортом, співати так любить!
В моїй Україні чемні дівчата!
А хлопці вміють їх щиро кохати!
Навчаються жити, читають книжки,
І горді від того наші батьки!
В моїй Україні немає кордонів!
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в засніжених шапках,-
Моя Україна! Люблю її! Крапка!
3.2 . Виступ майстра виробничого навчання групи No 14.
- Читання напам’ять власного вірша, присвяченого Майбутнім захисникам Вітчизни
Проводи в армію
А швидко час пливе, вже 18 настає
Як вчора школу закінчили ви, освіту здобули
Дорослими вже стали, голитись почали
Колись маленькі наші юнаки
А ось прийшли роки і в армії служити
Повістку принесли, урочисто вручили
Зібралось все село і за столом згадали
Як діда, батька проводжали
Хтось старшину свого згадав
Як сам листи вночі писав
Та з дому звісточку чекав
А дід Василь все нахваляв,
Як він солдатом бравим став
І в армії зустрів свою Горпину
І швидко утворив родину
Солдатам побажань було багато
Не забувати неньку, тата
Листи писати всій родині
Мужніти та рідну землю не зганьбити!
Тут голова сільський напутнє слово дав
Дівчата квіти дарували, з іконою благословляли
І в путь - дорогу проводжали
Та хлопці добре зрозуміли
Святий обов'язок мужчини -
Служити в Збройних силах України!
Дітей, жінок всіх захищати
Та Батьківщину прославляти!
IV. Підсумок заходу
4.1. Заключне слово викладача
Минають роки, змінюється життя. Але не треба забувати про те, що можуть знайтися
заздрісники, здатні напасти на нашу землю, намагаючись знищити її, знищити нас. І тоді вже
кожен повинен вирішити для себе, чи потрібно йому ставати на захист рідної Батьківщини,
чи йому байдуже. Я вважаю, що найперший наш обов'язок — бути вірними захисниками
своєї землі, здатними у будь-яких обставинах підставити плече допомоги, навіть якщо від
нас вимагатимуть наше життя. Віддати його заради волі Батьківщини-це найвище щастя для
справжніх патріотів. Тому кожен юнак повинен пройти військову підготовку, щоб вміти
будь-якої хвилини захистити Вітчизну, аби вона знову не перетворилася на зневажену
рабиню. Не потрібно відмовлятися від служби в армії, бо це не тільки підготовка справжніх
бійців, а й чудова життєва підготовка. Особливо важлива служба на кордоні. Це означає, що
за прикордонниками простяглася уся країна, яку потрібно оберігати. Нехай мирно
плюскотить ріка, нехай тиша буде така, що навіть чутно, як повзуть мурахи по землі, нехай
не здригається листя на кущах — все одно потрібно бути напоготові.
Я вірю, що прийде час, коли усі люди стануть братами, і тоді відпаде необхідність
повсякчасно бути насторожі, відчуваючи небезпеку. Дуже хочеться, щоб нарешті усі люди
планети Земля зрозуміли, що основне — це мир у всьому світі, це вселюдська любов. А ще —
безмежна любов до рідної землі, яка ніколи не зрадить тебе, навіть якщо тобі раптом
доведеться її покинути. Тому треба зробити так, щоб і вона ніколи не могла назвати тебе
зрадником, а тільки захисником, щирим, міцним, справжнім патріотом. Щоб вона пишалася
тобою, як пишалася багатьма нашими предками, сміливими ї безкорисливими.
Немає коментарів:
Дописати коментар