15 лютого - Стрітення Господнє

    Свято Стрітення Господнє (15 лютого) - один з найважливіших днів у православному календарі, який символізує зустріч Старого і Нового Завіту, а в народі цей день вважають межею між зимою і весною.

    На відміну від багатьох інших перехідних православних свят, Стрітення Господнє не змінюється за календарем і завжди відзначається 15 лютого - через 40 днів після Різдва. Католики святкують його за григоріанським літочисленням - 2 лютого.

Історія виникнення свята та його значення

 У стародавніх іудеїв існувала традиція, заповідана самим Мойсеєм: коли в родині народжувалася дитина, її мати через сорок днів повинна була принести в церкву очисну жертву. Якщо це був хлопчик, після його появи на світ, батько і мати приходили з немовлям в храм на обряд посвячення Богу.

 Саме так і зробили Марія і Йосип - батьки Ісуса. Пречиста Діва пожертвувала двох голубок, і коли родина вже попрямувала до виходу з церкви, вони помітили древнього старця Симеона. Це був один з найбільш шанованих мешканців Єрусалиму, якому було довірено перекладати Святе Письмо. Згідно з переказами, на момент зустрічі з Сином Божим, Симеону виповнилося 300 років.

 Праведник побачив немовля, зрадів і звернувся до Всевишнього з вдячною молитвою. Цього моменту він чекав з тих пір, коли під час перекладу книги Ісаї, до нього з'явився Святий Дух і передрік зустріч з Христом. Цей день настав, і Симеон умиротворено і спокійно зустрів свою смерть.

 У православних писаннях в особі старця представляють Старий Завіт, який поступається місцем новому християнству. У Стрітення Господнє молитви звертають до Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа, славлять їх жертву і просять дарувати здоров'я і благополуччя рідним і близьким.

Стрітення Господнє: прикмети і народні звичаї

  З давніх часів у святкуванні Стрітення змішалися православні та язичницькі звичаї. Традиція запалювати свічки в цей день прийшла з Риму, де в середньовіччі активно боролися з єретиками і проводили хресні ходи з палаючими смолоскипами, щоб відволікти людей від язичницьких свят. Вважається, що стрітенські свічки захищають оселю від пожеж та ударів блискавки. Їх зберігають протягом року і запалюють під час домашньої молитви.

 В народі свято Стрітення Господнє 15 лютого завжди вважалося днем зустрічі зими і весни. Сільські жителі по погоді цього дня судили про майбутній врожай, про те теплою або холодною буде весна.

Стрітення в народному календарі

  Стрітення в нашому краї, як і по всій Україні - не лише церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. З давніх-давен Стрітення в Закарпатті чекали з особливим нетерпінням і урочисто відзначали, а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаєвостей як церковних, так і побутово-господарських.

  Передусім, в церквах освячували свічки. Їх дбайливо берегли протягом року і часто використовували як лікувальний, протизлодушний чи заспокійливий засіб. Дівчата - відданиці на тих свічках часто гадали – щоб “за полум’ям взнати з якої сторони сватачів чекати”. Тією свічкою обкурювали хату та інші подвірні споруди, щоб оберегти себе й худобу від хвороб і нещасть, а також вози та інший сільськогосподарський реманент, коли вирушали на першу оранку, щоб всяка сівбиця рясними сходами проросла”, - пише Д.Копинець.

  Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Наприклад: “Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”, “Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне”, “Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна” . Для хліборобського Буштина (як і для Закарпаття в цілому), - пише Дмитро Копинець, дуже важливо було, знати в які строки закінчиться зима і якою буде довгождана весна . Тому на Стрітення пильно слідкували за станом погоди.

  Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день
був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози... Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі  – ще будуть рясні заметілі.

  Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед. Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай – погода буде помічницею. Уранці сніг -  урожай раннього хліба. Відлига - буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів - весну чекай за сорок днів.