Сьогодні, тобто 25 лютого 2021 року на онлайн-конференції "Zoom" я провела виховну годину з присутніми учнями групи. Були розглянуті наступні питання, а саме: здача учнями ЗНО, дипломних робіт, вихід на виробничу практику в квітні місяці 2021р., виконання учнями плану виробничої діяльності, подальше працевлаштування, тощо. Зустріч пройшла в приємній атмосфері, мої вихованці слухали та задавали питання, які їх цікавили.
23 лютого 2021 року на сайті vseosvita.ua пройшла підвищення кваліфікації за видом "вебінар" (дистанційно) на тему: "Як пережити стрес правильно: стратегії реагування та вікові особливості", який проводили кандидатка психологічних наук О.О.Литвиненко та психологиня в газузі розвитку емоційного інтелекту О.С.Черниш. Отримала практичні і теоретичні знання та навички згідно з темою вебінара та сертифікат.
В зв'язку з виробничою необхідністю та більш якісної професійної підготовки з 8 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року я разом з колегою, майстром виробничого навчання Никинюком В.С. проходила стажування на підприємстві МПП "Медтехніка-сервіс".
Після розгляду підсумків стажування на підприємстві та результатів кваліфікаційних робіт проведення іспиту, комісією нам було присвоєно кваліфікацію "Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування 3-го розряду", відповідно до пред'явлених програм стажування. Інструктором по навчанню на час стажування та відповідальним до дотримання правил охорони праці був призначений директор Бойко Степан Микитович.
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях, це те, що ми маємо зберігати і шанувати заради прийдешніх поколінь, як це робили наші славні предки.
21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі. Міжнародний день рідної мови був встановлений із метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.
Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що кожного року, починаючи з лютого 2000 року, відзначатимуть Міжнародний день рідної мови. У резолюції конференції наголошено на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.
Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову прогресивну спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини й суспільства.
Трагічні обставини, що супроводжували Україну протягом тривалого періоду її історії, одночасно позначилися й на мові. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. Ми щиро віримо, що краса й сила української мови пригорне до себе серця мільйонів інших людей.
Втрата мови – то втрата самобутності. З метою захисту мов та задоволення мовних інтересів національних меншин Рада Європи розробила та прийняла Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин, яку ратифікувала Верховна Рада України 15 травня 2003 року.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Дейвід Кристал, один зі світових експертів із питань мов, автор книги «Мовна смерть», вважає, що мовна різноманітність – це унікальна річ, і втрата кожної мови, збіднює наш світ.
Мовна різноманітність – це еквівалент людської різноманітності. Людство зазнало такого успіху на цій планеті, завдяки тому, що воно спроможне пристосуватися до найрозмаїтіших обставин. Мова – це інтелектуальний еквівалент наших біологічних можливостей. Дуже важливо, щоб наш розум весь час працював. І єдиний спосіб, за допомогою якого можна це здійснити, – саме через мову. Він по-різному відбиває бачення світу. Щоразу, коли втрачаємо якусь мову, ми втрачаємо унікальне бачення світу.
Міжнародний День рідної мови – свято відносно нове. І в Україні воно також тільки почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях налічує кілька століть.
У всі часи мови зароджувалися, існували, потім вимирали, іноді навіть не залишивши сліду. Але ніколи раніше вони не зникали настільки швидко. Об'єднання «племен» у державу досягалося на шкоду мовам. Для єдності країни було необхідно примусити людей говорити однією мовою.
З виникненням нових технологій національним меншинам стало ще важче домогтися визнання їхніх мов. Мова, не представлена в Інтернеті, більше «не існує» для сучасного світу. Отже, 81% сторінок в Інтернеті опубліковано англійською. Далі з великим відставанням ідуть німецька і японська мови, кожна по 2%, потім французька, іспанська і скандинавські мови, кожна по 1%. Решта всіх мов разом узяті навряд чи становлять 8% веб-сторінок.
В Європі під загрозою зникнення перебуває близько п’ятдесяти мов. На жаль, серед них – і слов’янські мови. Зокрема, до числа мов, що вимирають ЮНЕСКО занесла білоруську мову. Особливо скрутно зі збереженням мов у корінних народів Сибіру. У деяких регіонах Азії відчутний тиск китайської мови. На Тайвані з 23 місцевих мов 14 поступаються китайській. У Новій Каледонії наступ французької мови призвів до того, що з 60 тисяч корінних мешканців острова 40 тисяч забули рідну мову.
Україні з багатомільйонним населенням також варто потурбуватися про збереження української мови. Проблем на наших теренах з цим вистачає. Сотні років поневолення зробили свою чорну справу: нинішнім поколінням ще довго доведеться відроджувати велич і багатство рідної мови. Наскільки швидко це станеться, залежить від того, як кожен із нас плекатиме рідне слово щодня і повсякчас, а не лише в день рідної мови… Адже рідна мова – це мова дитинства, мова найпершого досвіду пізнання світу, основа перших взаємовідносин у суспільстві.
Вона є найціннішою в житті кожної людини. Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови.
Побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово, щастя, натхнення, добра, миру, світлого майбутнього, жити повноцінним життям, досягати вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.
16 лютого 2021 року на сайті vseosvita.ua прослухала вебінар на тему: "Булінг в освітньому середовищі: як розпізнати та як діяти", який проводила старша викладачка І.В. Маніленко та отримала сертифікат за № BB331748. Його розмістила у фейсбуці, власному блозі та таблиці підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Свято Стрітення Господнє (15 лютого) - один з найважливіших днів у православному календарі, який символізує зустріч Старого і Нового Завіту, а в народі цей день вважають межею між зимою і весною.
На відміну від багатьох інших перехідних православних свят, Стрітення Господнє не змінюється за календарем і завжди відзначається 15 лютого - через 40 днів після Різдва. Католики святкують його за григоріанським літочисленням - 2 лютого.
У стародавніх іудеїв існувала традиція, заповідана самим Мойсеєм: коли в родині народжувалася дитина, її мати через сорок днів повинна була принести в церкву очисну жертву. Якщо це був хлопчик, після його появи на світ, батько і мати приходили з немовлям в храм на обряд посвячення Богу.
Саме так і зробили Марія і Йосип - батьки Ісуса. Пречиста Діва пожертвувала двох голубок, і коли родина вже попрямувала до виходу з церкви, вони помітили древнього старця Симеона. Це був один з найбільш шанованих мешканців Єрусалиму, якому було довірено перекладати Святе Письмо. Згідно з переказами, на момент зустрічі з Сином Божим, Симеону виповнилося 300 років.
Праведник побачив немовля, зрадів і звернувся до Всевишнього з вдячною молитвою. Цього моменту він чекав з тих пір, коли під час перекладу книги Ісаї, до нього з'явився Святий Дух і передрік зустріч з Христом. Цей день настав, і Симеон умиротворено і спокійно зустрів свою смерть.
У православних писаннях в особі старця представляють Старий Завіт, який поступається місцем новому християнству. У Стрітення Господнє молитви звертають до Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа, славлять їх жертву і просять дарувати здоров'я і благополуччя рідним і близьким.
З давніх часів у святкуванні Стрітення змішалися православні та язичницькі звичаї. Традиція запалювати свічки в цей день прийшла з Риму, де в середньовіччі активно боролися з єретиками і проводили хресні ходи з палаючими смолоскипами, щоб відволікти людей від язичницьких свят. Вважається, що стрітенські свічки захищають оселю від пожеж та ударів блискавки. Їх зберігають протягом року і запалюють під час домашньої молитви.
В народі свято Стрітення Господнє 15 лютого завжди вважалося днем зустрічі зими і весни. Сільські жителі по погоді цього дня судили про майбутній врожай, про те теплою або холодною буде весна.
Стрітення в нашому краї, як і по всій Україні - не лише церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. З давніх-давен Стрітення в Закарпатті чекали з особливим нетерпінням і урочисто відзначали, а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаєвостей як церковних, так і побутово-господарських.
Передусім, в церквах освячували свічки. Їх дбайливо берегли протягом року і часто використовували як лікувальний, протизлодушний чи заспокійливий засіб. Дівчата - відданиці на тих свічках часто гадали – щоб “за полум’ям взнати з якої сторони сватачів чекати”. Тією свічкою обкурювали хату та інші подвірні споруди, щоб оберегти себе й худобу від хвороб і нещасть, а також вози та інший сільськогосподарський реманент, коли вирушали на першу оранку, щоб всяка сівбиця рясними сходами проросла”, - пише Д.Копинець.
Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Наприклад: “Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”, “Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне”, “Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна” . Для хліборобського Буштина (як і для Закарпаття в цілому), - пише Дмитро Копинець, дуже важливо було, знати в які строки закінчиться зима і якою буде довгождана весна . Тому на Стрітення пильно слідкували за станом погоди.
Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз –
тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова,
коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день
був похмурий,
без сонця, ще не даватимуть спокою морози... Крім того, селяни стежили
за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни
снігу випаде небагато, а якщо довгі – ще будуть рясні заметілі.
Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед. Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай – погода буде помічницею. Уранці сніг - урожай раннього хліба. Відлига - буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів - весну чекай за сорок днів.
Стартував Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка "Охорона праці очима дітей - 2021".
Всі навчальні групи Чернівецького ВПУ радіоелектроніки, в тому числі і учні групи №14, взяли участь у цьому заході.
Мої вихованці Мензак Юрій та Кривий Артьом, намалювали малюнки "Безпека понад усе" та "Обережно струм".
Людина завжди повинна пам'ятати про власну безпеку і що нехтування правилами може призвести до трагічних наслідків.
До "Дня відкритих дверей", який відбудеться в режимі он-лайн 12.02.2021р., ми з майстром в/н, Денисом І.С., підготували відеоролик для запрошення на навчання до Чернівецького вищого училища радіоелектроніки випускників шкіл цього року.
Наш вихованець, учень групи №14, Кривий Артьом, звернувся до майбутніх вступників. Він розповів про себе, професію з якої він здобуває знання та запросив учнів, у яких виникне бажання вступити на навчання до нашого закладу. Ролик знімав майстер в/н Іван Степанович Денис.
Сподіваємось, що професія "Слюсар-електромонтажник; Майстер з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів" зацікавить багатьох майбутніх абітурієнтів і ми продовжемо готувати спеціалістів із цієї професії.
3 грудня 2020 року у групі №14 класний керівник, Кувшінникова Л.А., провела виховну справу на тему: "Пам'ять про Крути".
Активну участь у заході взяли мої вихованці, а саме: Мензак Ю., Одайний О.,Кривий А., Цапчук Б. та Мельничук М. Із вступним словом до учнів звернулась класний керівник Лідія Антонівна. Вона повідомила, що битва під Крутами відбулася 29 січня 1918 поблизу станції ст. Крути (нині село Пам'ятне, Борознянівського району, Чернігівської області). В цій битві полягли молоді люди (гімназісти та студенти), які стримували більшовицьку навалу під керівнивцтвом Михайла Муравйова і їхня жертва дала змогу укласти Берестецький мир та зберегти молоду Українську державу.
Хвилиною мовчання згадали пам'ять героїв, які загинули за волю і незалежність України. Учні групи більш детально розповіли про хронологію боїв під ст. Крутами. Урок супроводжувався слайд-презентацією. Учень, Кривий Артьом, прочитав напам'ять вірш Павла Тичини "На Аскольдовій могилі", присвячений Крупенській трагедії. Кувшінникова Л.А. підсумувала захід згадкою про колишнього учня Чернівецького ВПУР, Ігоря Крисоватого, який загинув 6 років тому в АТО. Всі учасники виховної справи сфотографувались для історії групи.
Проведена виховна справа дала можливість усвідомити учням, що герої серед нас. Адже такий подвиг не може залишати людину байдужою.
