Виховна справа на тему: "Чорнобильська катастрофа та її наслідки" (присвячено 34-й річниці аварії на ЧАЕС)

  

          Ядерна енергетика є необхідним джерелом енергії ряду країн світу. 2000 року у світі нараховувалося 438 ядерних діючих реакторів, що забезпечують 16% глобального обсягу енергії. Було запущено шість нових реакторів (Індія, Бразилія, Пакистан, Чехія) і один був призупинений - Чорнобиль. Понад 30 країн використовують ядерну енергію як джерело для виробництва електроенергії. Її частка у Франції складає 76% всієї енергії, Бразилії - 1,4%. Будують нові станції, середній ресурс виробітку яких - 32 роки.

         Аварія, яка на переконання вчених, “була неможлива”, понівечила життя мільйонів людей та спричинила величезні економічні збитки, які навіть приблизно важко порахувати. Наукова спільнота тепер вимушена визнати, що наслідки ураження радіонуклідами виявилися для людського організму на багато серйознішими, ніж будь-коли вважали енергетики-ядерники. Крім того, мало хто замислюється над тим, яких непоправних збитків завдано жертвам катастрофи. Це трагедія, коли тисячі сімей тихо страждають, бо їх життя постійно підточують погане здоров’я та особисті кризи. Але найгірше те, що вони бояться власного майбутнього.

Чорнобильська катастрофа є планетарною катастрофою сторіччя, що за своїми масштабами не має прецедентів у світі.

                                    Наслідки Чорнобильської катастрофи

          26 квітня 1986 р. - стався вибух на Чорнобильській атомній станції, яка розташована в 130 км від Києва. В результаті вибуху була зруйнована активна зона реактора блока №4. Загальна площа забруднення сільськогосподарських угідь - 3,5 млн. га, із них рілля - 3,1 млн. га. Радіоактивними елементами забруднено понад 1,5 млн. га лісів України. Наслідки Чорнобиля з роками не зменшуються. Потерпіли ряд районів Росії, України, Білорусі.

Вибух у Чорнобилі забрав життя людей, багатьох залишив хворими і каліками, приніс глибокі соціальні потрясіння і страшні екологічні наслідки. Дотепер мільйони людей знаходяться під впливом катастрофи, сотні тисяч людей не можуть повернутися до своїх осель, і сотні тисяч гектарів землі покриті радіоактивними "чорнобильськими слідами". В усіх місцях, забруднених радіацією внаслідок аварії чи поганого проектування, спостерігаються наслідки її впливу: збільшення онкологічних захворювань, ушкодження імунної системи, мертвонароджені діти, розумова відсталість та інші вади.

      Ліквідація наслідків Чорнобильської аварії була першим великомасштабним експериментом з подолання ядерної кризи, який провалився. У катастрофі одразу загинула 31 особа, 130 тисяч отримали великі дози радіації, евакуювали й переселили сотні тисяч людей. Найшкідливішими та тривалими є наслідки, пов’язані з радіоактивним забрудненням ґрунту, посівних площ та водойм. Радіоактивні речовини містяться в харчових продуктах, а також накопичуються в тканинах та кістках людини, створюючи таким чином небезпеку для життя й здоров’я людства і дотепер. Її соціальні наслідки не мають прецеденту в історії людства. Уявлення людей про ядерну енергію назавжди змінилося. 

                                        ЧАЕС та міжнародні організації

         Після прийняття восени 1986 року міжнародної Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію та Конвенції про допомогу у випадку ядерної радіації був створений Міжорганізаційний комітет з реагування на ядерні аварії, куди увійшли представники багатьох структур світового рівня. У забруднені регіони стали надходити чисті продукти, медичне устаткування, медикаменти, техніка тощо.

Наслідки катастрофи за своїми масштабами були глобальними. Уряди трьох республік - України, Білорусі й Росії 1990 року звернулися до ООН із пропозицією про розгляд цього питання Генеральною Асамблеєю. Того ж року Чорнобиль відвідала спеціальна місія цієї організації, що охарактеризувала чорнобильську аварію як безпрецедентну. Робота велася за наступними пріоритетними напрямками: здоров'я, переселення, економічна реабілітація забруднених територій, соціально - психологічна реабілітація постраждалих людей, продовольчий і сільськогосподарський моніторинг, економічне оздоровлення навколишнього середовища. Практично з 1990 року всі сесії ООН включали до порядку денного питання про Чорнобиль.

       Вивченням радіологічних наслідків Чорнобиля займається МАГАТЕ. Ця організація, що захищає інтереси атомної енергетики, намагалася розібратися в причинах аварії і виробити рекомендації для подальшої діяльності. В 1989 р. вона приступила до розробки проекту щодо оцінок і впливу на здоров'я людей і навколишнього середовища наслідків катастрофи. Але, як показала практика, діяльність МАГАТЕ не була всебічною: як виявилося, не були обстежені 600 тисяч ліквідаторів, 100 тис. чоловік з евакуйованої 30-км зони.

1990 року у Відні представники Росії, Білорусі й України разом із МАГАТЕ підписали угоду про проведення міжнародних досліджень по Чорнобилю в науковому центрі "Прип'ять". МАГАТЕ посприяло в організації Чорнобильського центру радіаційних досліджень. Тільки 1993 року здійснювалися п'ять проектів на суму декілька десятків мільйонів доларів.

Активну підтримку потерпілим регіонам надала ЮНЕСКО: 1991 р. розробила Чорнобильську програму, що включила будівництво шкіл, програми досліджень і підготовку кадрів, аналіз соціальних, економічних наслідків аварії, збереження культурних цінностей. У цілому Програма ЮНЕСКО-ЧОРНОБИЛЬ включала 70 проектів.

9 січня 1991 р. у Парижі була підписана угода між ЮНЕСКО і СРСР про виконання програми з ліквідації наслідків Чорнобиля. На заклик ЮНЕСКО відгукнулися представники інтелігенції західних країн. Був створений Фонд Чорнобиля й організована Акція милосердя - "Мільйон для дітей Чорнобиля", надано сприяння в створенні реабілітаційних центрів за кордоном. Екологічними аспектами Чорнобиля опікується Програма ООН з навколишнього середовища. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) сприяла створенню в Обнінську (Росія), Києві, Мінську радіологічних центрів.

    Робота міжнародних організацій з ліквідації наслідків аварії координувалася і доповнювалася діями потерпілих республік. У Києві в 1992 році відбулася нарада представників Росії, України і Білорусі щодо основних напрямків реабілітаційної діяльності. У 1993 р. представники трьох країн у Мінську дійшли згоди з питань ядерної безпеки. Чорнобильська аварія та її наслідки розглядалися в контексті міжнародної ядерної безпеки реакторів РМБК. Нагадую, що з 57 реакторів такого типу - 29 функціонували на території Східної Європи.

Сьогодні вже усі розуміють, що тільки об'єднавши зусилля, держави зможуть перебороти наслідки катастрофи. На жаль, активність міжнародного співтовариства полягає в наданні тільки продовольчої допомоги. А Україні, Росії і Білорусі необхідні технології з дезактивації забруднених районів, рішення проблем національного розміщення і перерозподілу продуктивних сил республік у зв'язку з аварією на ЧАЕС.

        ЧАЕС - це глобальна катастрофа, що нанесла значний збиток усій Земній кулі і цивілізації у цілому.