Робота в приймальній комісії

          Ось і розпочалася моя робота секретарем приймальної комісії у Чернівецькому ВПУ радіоелектроніки. Бажаю собі плідної праці та всім нам (працівникам ЧВПУР) гарних абітурієнтів та виконання плану набору державного замовлення!

Виховна справа на тему: "28 червня - День молоді".

                      

         Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна і Білорусь відзначають День молоді. В Україні День молоді встановлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указом Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» та Указом № 600/2011 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599" і відзначається щорічно в останню неділю червня, також відомий під назвою «День молоді».

        Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. В Росії офіційно відзначається День молоді 27 червня, хоча його традиційно святкують в останню неділю червня.

       Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.

       Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.Турбота про молоде покоління є важливою частиною соціальної роботи. Розроблена і здійснюється молодіжна політика. Держава підтримує молоді сім’ї. Розширюються можливості для отримання середньої, вищої, спеціальної освіти. Розвиваються юнацькі та молодіжні клуби та центри. Велика увага приділяється зниженню молодіжного безробіття. В 2020 році День молоді припадає на 28 червня. 

       В Україні на сьогоднішній день налічується понад 11 млн. молодих людей, що становить 22,6% населення країни, незважаючи на велику чисельність і очевидні специфічні особливості представників молодого покоління ця категорія населення ще недостатньо визначена та вивчена.

       На початку ХХ ст. "молодь" розглядається в політичному аспекті, як кожне нове покоління, що засвоїло і продовжує традиції своїх попередніх поколінь. Перше у післявоєнний період наукове визначення молоді знаходимо у В. Лисовського. "молодь – це покоління людей, які проходять стадію соціалізації, засвоюють загальноосвітні, професійні і культурні функції і готуються суспільством до засвоєння і виконання соціальних ролей". Ще один дослідник дефініції "молодь" В. Голофаст прийшов до висновку, що молодою можна вважати таку людину, основною соціальною функцією якої є підготовка до статусу дорослого члена суспільства. Такий процес включає в себе закінчення "біологічного" дозрівання, досягнення "психологічної зрілості" і засвоєння деякого об’єму соціального досвіду, який властивий дорослим. У радянський період молодь визначалася, як соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення, соціально-психологічних якостей.

      Стосовно вікового цензу, то соціологи різних країн визначають по-різному. Зокрема, у США період молодості виділяють з 12 до 24 років, при цьому розділяють на "юність" (12-18 років) та "молодих дорослих" (18-24 роки). В українському законодавстві (закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 р.) вказано, що "молодь, молоді громадяни України віком від 14 до 28 років".

      Ряд відомих вітчизняних вчених (І. Кон, В. Боряз) вважають, що вікові рамки молоді на сьогоднішній день зазнали деяких змін, а саме: людину віком від 16 до 30 років слід вважати молодою, причому на думку цих вчених, нижня межа повинна досягнути навіть 35 років. В основі цього лежить висловлене деякими науковцями міркування про "пролонгацію" (продовження часу молодості).

 

Виховна справа на тему: "28 червня - День Конституції України".

        Термін “конституція” походить від лат. constitutio – установлення, устрій.
Конституція – категорія історична. Окремі її елементи були сформульовані в працях давньогрецьких філософів, зокрема Платона і Аристотеля, указах імператорів Стародавнього Риму, які мали силу джерела права, в актах конституційного типу – хартіях (Магдебурзьке і Любекське право 13-18 ст.). Ідея створення Конституції виникла в Англії у 17 ст. Поява конституцій пов'язана з епохою буржуазних революцій. Першими конституціями цього періоду вважаються конституції штатів Північної Америки: Декларація прав Віргінії (1776 р.), Біль про права Пенсільванії (1776 р.), Конституція Массачусета (1780 р.), Конституція Північної Кароліни (1776 р.) та інші. Першими конституціями в Європі вважаються конституції Пилипа Орлика 1710 р., Конституції Франції та Польщі 1791 р.

        Конституція – це як правило, єдиний правовий акт або система таких актів, за допомогою яких народ, чи органи держави, які виступають від його імені, встановлюють основні принципи устрою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, визначають статус державної влади і місцевого самоврядування, механізм їх здійснення, закріплюють права і свободи людини й громадянина.

        Конституція – це особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство по відношенню до всіх її актів. Це не просто закон, а основний закон країни: закон законів. Конституція оформляє національну систему права, об'єднує діюче законодавство, визначає основи законності і правопорядку в країні.

        Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на її п'ятій сесії 28 червня 1996 р. Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки       Конституція є Основним Законом держави, який визначає та закріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.

        Конституція України є основою правової системи нашої держави. Під останньої розуміють сукупність усіх правових явищ, що існують у суспільстві з приводу його створення, реалізації та охорони. Вона зміцнює державу, сприяє її політичному єднанню, соціально-економічному розвиткові суспільства в цілому.


Визначальні риси сучасних конституцій такі:

• конституції зазвичай пов'язані з закріпленням демократичного ладу, хоч історія знає і винятки з цього права (конституції тоталітарних держав);
  
• сучасні демократичні конституції спрямовані передусім на закріплення прав і свобод людини й громадянина;
  
• народ визнається основним джерелом влади в суспільстві;
  
• державна влада діє на основі принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки;
  
• демократичні конституції найважливішим принципом суспільного життя вважають принцип порозуміння, розумного компромісу між різними соціальними верствами населення та політичними угрупуваннями;
  
• закріплюється принцип ідеологічної багатоманітності, яка звільняє особистість від диктатури панівної думки.
  

Юридичні властивості конституції:

1. конституція – це насамперед, закон, тобто акт виняткової ваги і значення;
   
2. конституції притаманне юридичне верховенство, найвища юридична сила у порівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищувати конституцію;
   
3. конституція є основою правової системи країни, її законодавства; поточне законодавство розвиває конституційні приписи, деталізує їх;
   
4. конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни;
   
5. існує досить складний механізм реалізації конституції, оскільки її дія відбувається на двох рівнях: на рівні реалізації конституції в цілому та на рівні реалізації конституційних норм.
   

       Отже, Конституція України є водночас основним законом і держави, і всього суспільства. Звідси й поняття “конституційний лад” передбачає об'єднання суспільного й державного начал у єдине ціле. Особливо це притаманно конституціям, що були прийняті після другої світової війни, а також після розпаду так званого соціалістичного табору. Прикладом у цьому плані можуть служити Конституція Чеської Республіки 1992 р., Конституція Республіки Хорватія 1990 р., Конституція Республіки Болгарія 1991 р. та основні закони багатьох інших держав.

Неважко побачити, що Конституція має як правові, так і політичні ознаки. Отже, Конституція є рівночасно і політичним, і правовим актом. Причому цей правовий акт має найвищу юридичну силу, тобто настановам і вимогам Конституції повинні відповідати всі без винятку правові акти, що видаються і діють у країні (ст.8 Конституції України).

      Конституція України складається з преамбули, 15 розділів (161 стаття). Конституція починається зі вступної частини, яка традиційно іменується преамбулою. В ній проголошено, що Конституція приймається Верховною Радою “від імені Українського народу”, що його складають “громадяни України всіх національностей”, що її основою є здійснення “українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення”. У преамбулі зафіксовано завдання забезпечення в Україні прав і свобод, гідних умов життя людини, зміцнення громадянської злагоди, розвитку і зміцнення демократичної, соціальної правової держави.
      В нинішньому році українці відзначають 23 річницю прийняття Конституції незалежної України. День Конституції – 28 червня, згідно з текстом основного закону України, є державним святом. І воно єдине, з усіх державних свят України, встановлене положеннями самої Конституції. Україна може похвалитися багатовіковою історією конституційного процесу. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII століття – в 1710 році. Документ встановлював права та обов'язки членів Війська Запорізького, і за оцінками істориків, став однією з перших європейських конституцій Нового часу. Чинності  конституція Орлика, однак, так і не набула.
      З розпадом Російської Імперії Україна отримала шанс на незалежність, який спробувала реалізувати, в тому числі, і прийняттям власного основного закону. Центральна Рада УНР затвердила Конституцію 29 квітня 1918 року. Цей день, на жаль, став останнім днем існування Центральної Ради – вона була повалена гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Апарат Скоропадського, в свою чергу, опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» – установчий документ, в якому закладалися основи української державності.
     З приходом радянської влади конституційний процес незалежної України припинився. Конституції УРСР публікувалися в 1919, 1929, 1937 і 1978 році. Лише розпад Радянського Союзу дозволив країні відновити розробку власного основного закону і затвердити його у 1996 році.

Підвищення кваліфікації за видом "вебінар" (дистанційно).

             17.06.2020р. пройшла підвищення кваліфікації за видом "вебінар" (дистанційно) на тему: "Формування емоційної стійкості педагога в процесі підготовки до нового навчального року" та отримала практичні і теоретичні знання та навички згідно з темою вебінара, який проводила психолог О.С. Черниш.

Виховна справа на тему: "Вознесіння Ісуса Христа - походження та особливості свята".

                   

                    Історія свята Вознесіння Господнє

     Воскресіння Спасителя - найбільше таїнство для всіх Його шанувальників, що символізує перемогу над смертю та злом. Але й після нього Ісус Христос поставав перед своїми учнями, втішаючи їх, підтримуючи та готуючи до зішестя Святого Духа. Протягом 40 днів Добрий Пастир проповідував про Царство Боже, засвідчуючи свою тілесність, і те що Він справді повстав з мертвих. Нарешті, на сороковий ранок Творець зібрав своїх послідовників на горі Елеон (Віфанія), благословив їх та у плоті вознісся на небо. Вражені побаченим дивом люди повернулися до Єрусалиму, де їх осінив небесний вогонь (в пам'ять про це відбувається святкування П'ятидесятниці).
     Найдокладніше Вознесіння описано в Книзі Нового Завіту «Діяння святих апостолів», яка оповідає про перші роки існування християнства. Трактат говорить: «Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалима, а чекали обітниці Отчої, «що про неї — казав — ви чули від Мене. Іван бо водою христив,— ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!» Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, та аж до останнього краю землі». Засмучені Христові учні все ще продовжували дивитися туди, де зник їх Учитель – Господь Ісус, як явилися їм два ангели в білих одежах і, втішаючи їх, сказали: Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як Його ви бачили відходячого на небо (Діян. 1: 4-11). Крім того, згадки про цю подію є в Євангеліях від Луки та Марка.
    Однак свято Вознесіння Господнє знайшло свій сучасний вигляд далеко не відразу. Спочатку його сприймали як особливу частину церковного року, не розділяючи з П'ятидесятницею. Так, Тертуліан називає ці дні «laetissimum spatium», радісним періодом. Перші згадки про те, що два торжества відзначають окремо, зустрічаються у великого християнського богослова Григорія Ніського (335-394 рр.) та константинопольського архієпископа Іоанна Златоуста (347-407 рр.).
    Церковні заходи на честь Вознесіння Божого Сина тривають 10 днів - в перший, що співпадає з відданням Великодня, відбувається передсвято, потім йде власне торжество, а решта вісім служать для посвяття. В цей час на богослужінні говоряться спеціальні молитви та співи, що прославляють обожествлення Спасителя (зміна його людської природи, яка стає невидимою для тілесних очей), а всі священики носять чудові білосніжні ряси.

     Традиції, звичаї та пам'ятні місця, пов'язані зі святом

    У народній свідомості багато християнських торжеств тісно переплелися з язичницькими обрядами. Не став винятком і цей день - його називали «воротами літа», коли закінчувалася весна, а природа досягала повного розквіту. Вважалося, що після Вознесіння Господнього озиме жито починає випускати колоски та замовкають зозулі. У свято строго заборонялося працювати, а той, хто постив, нібито був захищений від утоплення. Сонячна погода була ознакою хорошого врожаю, а дощі та грози, навпаки, обіцяли недорід.
   У багатьох місцях даний день служив для поминання покійних. Селяни пекли пироги з зеленою цибулею і печиво-драбинки, залишаючи їх на могилах рідних та близьких. А молодь водила хороводи та «завивала берізки» - якщо особливим чином заломлена гілка не в'яла до П'ятидесятниці, дівчина, яка здійснювала обряд, до осені мала очікувати сватів.

        Ікона «Вознесіння Господнє» - сенс та тлумачення

   Подібні реліквії завжди пишуться по строгому канону, якого зобов'язані дотримуватися всі майстри. На святині повинні бути присутні 12 апостолів - вони стоять або схилилися в побожній молитві. У центрі композиції знаходиться Діва Марія, а над усіма фігурами парить Ісус Христос, оточений сяючим ореолом. Часто навколо Спасителя зображують ангелів - вони немов би підтримують хмару, на якій сидить Син Божий. На деяких іконах є і додаткова деталь - слід від ноги Господа, що залишився на схилі Елеонської гори.

   Молитва перед цим образом допомагає зміцнитися у вірі, правильно розставити пріоритети між духовним та матеріальним, знайти сили для подолання різних випробувань. Реліквія дарує захист від негараздів і небезпек, попереджає спокуси та гріхи, картає і сприяє прозрінню.

 

Я долучилася до акції "Герої мого міста".

          Я долучилася до акції "Герої мого міста", яку проводять заклади освіти з 23.05.2020р. - 14.06.2020р.

          З кожним відірваним листочком календаря, стає менше свідків та людей, які можуть розповісти якою ціною здобувалась Перемога у Великій Вітчизняній Війні.

          Одним із них є Пронін Микола Іванович, наш герой - мешканець м.Чернівці.

Нещодавно Шевченківська рада ветеранів та ПОВ №17 привітала свого волонтера, розвідника - партизана Проніна М.І. з ювілеєм. Йому виповнилось 90 років.

          Я мала велику честь бути присутньою на цьому дійстві. Микола Іванович і зараз веде активне життя. Будучи лектором, відвідує підшефні школи та дарує учням багато цікавих розповідей про часи війни. Таке спілкування виховує справжніх патріотів України, тих, хто буде берегти її та захищати. На цій урочистій зустрічі партизан-герой поділився своїми спогадами про війну та участь у партизанському русі.

         Голова Шевченківської ветеранської організації Висоцька Ю.І. привітала ювіляра, висловила найтепліші слова подяки за мужність, героїзм і подвиг та вручила ветерану подарунки. Юлія Іванівна побажала йому міцного здоров'я та довголіття. До цих привітань приєдналися всі присутні, в тому числі і я.

        Хотілося б частіше зустрічатися з нашим героєм - Проніним Миколою Івановичем.

Виховна справа на тему: "1 червня - Міжнародний день захисту дітей".

           Міжнародний день захисту дітей відзначається 1 червня щороку, а встановлене це свято ще в листопаді 1949-го, ухвалою Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. День цей покликаний привернути увагу світової спільноти до проблем охорони здоров’я дітей, боротьби з експлуатацією дитячої праці, прав дитини на освіту, дозвілля й захист від фізичного та психологічного насилля і багатьох інших. В Україні з 27 вересня 1991 року набула чинності Конвенція ООН про права дитини, згідно з якою держави, які цю конвенцію підписали, вживають усіх заходів щодо забезпечення захисту прав дитини, зокрема на життя, свободу думки і релігії, навчання та відпочинок тощо. Міжнародний день захисту дітей відзначається в Україні з 1998 року.День цей особливий. 1-го червня відбуваються різноманітні заходи, що підкреслюють увагу до дитячих прав і до формування гармонійної особистості. Традиційними стали доброчинні акції, нагороди, призи, Святкування відбувається повсюдно. Гучніше у столиці та менш помітне у провінційних місцинах. У державній політиці нинішньої України проблеми захисту підростаючого покоління мають пріоритетний напрям. Але слід зауважити, що розв’язання проблем захисту дитини, дитинства від небезпек, які існують у сучасному житті, далеке від ідеального.
          Щороку в перший день літа відзначають Міжнародний день захисту дітей - свято радості та надії, адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це відповідальні дорослі.
          Ці дні ще раз нагадують кожному: турбота про дітей, захист їхніх прав - один з найголовніших наших обов'язків. Зігріймо теплом і любов'ю, увагою і ласкою кожне дитяче серце!Діти — майбутнє кожної держави. Нині на планеті живе близько 2 млрд. дітей. Як найвразливіша частина суспільства вони потребують особливого захисту й піклування. Перше законодавство про дітей з'явилося на Заході наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. Дітей, беззахисних перед експлуатацією дорослих, почали вилучати з процесу виробництва. Потім було прийнято і законодавство про обов'язкову освіту. У 1924 р. в Женеві прийнято Декларацію прав дитини, у якій визначено обов'язки дорослих стосовно дітей. У такий спосіб права дитини увійшли до системи міжнародного права.Одразу по завершенні Другої світової війни, коли 1945 р. було утворено Організацію Об'єднаних Націй (ООН), світова спільнота стала приділяти проблемі прав дитини особливу увагу. У 1948 р. прийнято Загальну Декларацію прав людини. 1959 р. усі 78 членів Генеральної Асамблеї ООН одноголосно ухвалили «Декларацію прав дитини», робота над проектом якої тривала 2 роки. Вона була значно досконалішою і ширшою порівняно з Женевською й торкалася не лише життєвих потреб дитини, а й моральних — у любові й розумінні, проголошувала право на ім'я і національність, передбачала обов'язкову і безплатну початкову освіту, заборону дитячої праці до певного віку, право дитини на гру і творчість. Міжнародний день захисту дітей установлено в листопаді 1949 р. ухвалою Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Це свято покликане привернути увагу світової спільноти до проблем охорони здоров’я дітей, боротьби з експлуатацією дитячої праці, прав дитини на освіту, дозвілля й захист від фізичного та психологічного насилля. З 1954 р. Генеральна Асамблея ООН запропонувала святкувати 20 листопада Всесвітній День дитини.
        Рівно через 30 років після прийняття Декларації прав дитини та через 10 років після проведення Міжнародного року дитини Асамблея ООН одноголосно прийняла Конвенцію про права дитини (20 листопада 1989 року). Її підписали й ратифікували 192 держави (з-поміж 193 існуючих на Землі), серед яких однією з перших була Україна. 2 вересня 1990 року Конвенція набула чинності. Держави, що цю конвенцію підписали, вживають усіх заходів щодо забезпечення захисту прав дитини, зокрема на життя, свободу думки і релігії, навчання та відпочинок. Чинності в Україні Конвенція ООН про права дитини набула з 27 вересня 1991 року. Про здійснення прав дітей йдеться в Європейській конвенції 1995 р. Права дитини визначені в розділі 2 статей - 51 та 52 Основного Закону нашої держави — Конституції України. У квітні 2001 року прийнято Закон України «Про охорону дитинства». Особливий внесок у справу забезпечення прав дитини в світі робить Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ). У 1997 р. ЮНІСЕФ відкрив постійне представництво в Україні для допомоги урядові в реалізації різноманітних програм, спрямованих на захист та розвиток українських дітей. Одним з важливих проектів співпраці ЮНІСЕФ з урядом України є «Суспільство на захист прав дитини» В Україні День захисту дітей встановлено Указом Президента N 568/98 від 30 травня 1998 року на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім'ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна - дітям» та інших громадських організацій.
        Міжнародний день захисту дітей покликаний не тільки для веселого святкування дітвори, але й нагадування суспільству про необхідність дотримання та поваги прав дитини, боротьби з експлуатацією дитячої праці, прав дитини на освіту, дозвілля й захист від фізичного та психологічного насилля, до проблем охорони здоров'я. Всі вище зазначені пункти це - необхідної умови для формування гуманного, справедливого і благополучного суспільства. Напередодні відзначення цього дня та в цей день в багатьох країнах світу проходять благодійні акції, покликані допомогти і підтримати дітей-сиріт і інвалідів.
       В Україні 1-го червня відбуваються різноманітні заходи, що підкреслюють увагу до дитячих прав і до формування гармонійно особистості. Традиційними стали доброчинні акції, нагороди, призи.
       Беззахисність починається іноді з першого подиху дитини. Щотижня тільки в пологових будинках Києва до десятка новонароджених дітей опиняються без материнської, а отже, і батьківської, себто родинної опіки, бо молоді матері їх просто залишають. Дані опубліковані психологами Соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді. Серед дітей, котрі підростають у повноцінних сім'ях, немало таких, які зазнають не лише якихось утисків, а й знущань і побоїв від своїх рідних. Доволі гостра проблема постає перед Україною і у випадку з безпритульними дітьми. Вже не перший рік соціальні служби для дітей та молоді вживають заходи для безпритульних дітей, але нажаль суворі закони вулиці перемагають над ними. Ці діти в досить юному віці вживають наркотики, алкоголь, а деякі з них вже Віл-інфіковані, вони їдуть на злочин. В очах цих дітлахів читається не цікавість до життя їх однолітків, які живуть не за їх правилами. Безпритульники не бажають бути сиротами, вони хочуть бути дітьми вулиці.