Мій вихованець, здобувач освіти групи №14 Чернівецького ВПУ радіоелектроніки демонструє як своїми руками можно виготовити альтернативний powerbank.
Мій вихованець, здобувач освіти групи №14 Чернівецького ВПУ радіоелектроніки демонструє як своїми руками можно виготовити альтернативний powerbank.
Третього листопада 1918 року у Чернівцях відбулися народні збори - Буковинське віче. Віче є дуже знаковою подією, адже воно проголосило возз'єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та подальшу злуку з Україною.Тоді Австрійська імперія припинила своє існування, і буковинцям треба було обирати свій шлях. Ми обрали Україну.
Збори відбулись у центрі Чернівців, де люди переважно проголосували за "прилучення австрійської часті української землі до України". Також учасники висловили протест проти проголошення Буковини румунською землею. Це рішення було історичним для буковинців, адже вони обрали свій шлях разом з Україною, незважаючи на тиск Румунії.
Сьогодні у Чернівцях на тій самій площі, де провели Буковинське віче, відбулись урочисті заходи з нагоди його річниці.
Історична довідка:
3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом як складовою частиною Української Національної Ради у Львові було скликано Буковинське віче. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Буковини.
На центральній площі міста перед магістратом Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної (а саме Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Комполунзького повітів) із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».
Це була найвизначніша подія ХХ століття в житті української громади нашого краю.
Буковинське народне віче (зібрання, збори) 3 листопада 1918 року належить до найвизначніших подій в історії українського населення Буковини. У цей переломний момент багатовікової історії українців краю вирішувалася його державна приналежність, його історична доля.
Як відомо, восени 1918 р. внаслідок воєнних поразок у війні з країнами Антанти Австро-Угорщина, до складу якої входила Буковина, наближалася до свого розпаду й утворення на її території окремих національних держав. Натхненні прикладом Східної України, що проголосили у листопаді 1917 р. Українську Народну Республіку, включилися у боротьбу за свою державність і українці західноукраїнських земель. На Українській Конституанті (Установчих зборах) 18-19 жовтня 1918 р. у Львові, у якій взяли участь 22 повноважні представники від Буковини, було створено Західноукраїнську державу у складі українських територій Східної Галичини, Північної Буковини і північно-східної частини Закарпаття (спочатку як автономної, а з 1 листопада 1918 р. після взяття влади українцями у Львові – як самостійної). Там було створено Українську Національну Раду (У.Н.Р.) як вищий орган влади для всіх західноукраїнських земель, у т.ч. для Буковини.
24 жовтня цими ж делегатами львівської Константи у Чернівцях створено Українській Крайовій комітет як складову частину Української Національної Ради з повноваженнями діяльності у північній частині краю. Цей комітет і прийняв рішення про скликання на 3 листопада крайового віча буковинських українців
Саме в руслі бурхливих подій національно-визвольної революції на західноукраїнських землях осені 1918 р. й відбулося знамените Народне віче 3 листопада у Чернівцях. У ньому взяло участь майже 10 тис. осіб. З огляду на значну кількість учасників, багатолюдні народні зібрання проходили на площах та в кількох публічних приміщеннях Чернівців.
Виходячи з права кожного народу на своє національне самовизначення, віче прийняло таку ухвалу: 1) м.Чернівці, українські (за урядовими переписами 1900 і 1910 рр.) повіти Заставнівський, Кіцманський, Вашковецький та Вижницький повністю, Чернівецький та Серетський - за винятком румунських громад, а також переважно українські громади Сторожинецького, Радівецького і Кимполунзького повітів творять окрему українську область; 2) у цій області найвищою визнається влада У.Н.Р. у Львові, якій пропонувалося перебрати державну владу якомога скоріше її повноважним представником у північній частині Буковини - Українським Крайовим комітетом; 3) запрошувалося усі національні меншини визначити свою чисельність (євреї визнавалися окремою нацією); 4) У.Н.Р. пропонувалося укласти конституцію, за якою законодавчі й виконавчі органи влади формувалися б пропорційно до національного складу населення на основі загального, рівного виборчого права при таємному голосуванні всіх дорослих осіб без різниці статі; 5) засуджувалося посягання румунських шовіністичних кіл на українську частину Буковини і водночас прокламувалася відсутність претензій українців на території, заселені переважно румунами, висловлювалася готовність до мирного порозуміння з Румунською національною радою Буковини.
Та кульмінаційною була остання вимога, сформульована на самому вічі його рядовими учасниками: „Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України”.
Рішення Буковинського народного віча стало керівництвом до дії тогочасних українських політиків краю, воно уповноважило Крайовий комітет як складову частину У.Н.Р. негайно перебрати владу від останнього глави крайової австрійської адміністрації Йосифа Ецдорфа, що й було здійснено без застосування збройної сили, конституційним шляхом 6 листопада 1918 р. і про що складено відповідний протокол.
Ухвала віча, незважаючи на окупацію краю королівською Румунією, залишалася чинною й надалі як вагомий акт міжнародного права щодо безсумнівної легітимності входження Північної Буковини до складу ЗУНР і України.
Буковинське народне віче своїм рішенням визнало рівноправність національних меншин на території краю, чим узагальнило давні традиції міжнаціональної народної етики, традиції толерантності, взаєморозуміння, доброзичливості між людьми різних націй і конфесій, різних мов і звичаїв буковинського краю. Ця подія, як і весь історичний шлях Буковини, сформували у світової громадськості уявлення про Буковину як успішну модель міжетнічних взаємин, яка є прийнятною для всієї європейської спільноти.
Ухвала Буковинського народного віча мала не тимчасове, кон’юнктурне, а фундаментальне значення на всю подальшу перспективу й означала: буковинцям разом із усіма українцями треба жити в єдиній Соборній Україні як державний народ. Цей основоположний акт українського державотворення на буковинській землі займає гідне місце серед таких визначних документів українського державного відродження, як чотири універсали Української Центральної ради, Конституція УНР, Маніфест Української Національної Ради 18-19 жовтня 1918 р. у Львові про створення Західноукраїнської держави (згодом ЗУНР) та ін. А ці документи, як відомо, були попередниками Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р., Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р., Конституції України 28 червня 1996 р.
Пройшли десятиліття, та твердо висловлене й записане в резолюції віча жадання буковинців „Хочемо до України” надійно лягло однією з цеглин у міцну підвалину нашого спільного українського державного дому. В умовах незалежної України вдячні нащадки колишніх учасників віча щороку урочисто відзначають 3 листопада як регіональне державне свято єднання краю зі своєю Вітчизною –Україною.
З великою зацікавленістю проходять уроки виробничого навчання у здобувачів освіти групи №14 Чернівецького ВПУ радіоелектроніки. Учні навчаються на ІІ курсі і вивчають діагностику автомобілів. Кожного вівторка вони працюють в майстерні з діагностики та налагодження електроустаткування автомобільних засобів. Мої вихованці використовують свої теоретичні знання на практиці, збагачують практичний досвід та оволодівають професійною майстерністю.
Я і мій колега, майстер виробничого навчання Денис Іван Степанович, завжди підтримуємо їх пізнавальний інтерес до своєї професії. Бажаємо хлопцям кожного дня додавати у свою скарбничку новий досвід та знання, які стануть їм у пригоді.
Здобувачі освіти групи №14 проходять уроки виробничого навчання в Майстерні з ремонту та обслуговування електроустаткування автомобілів Чернівецького ВПУ радіоелектроніки.
Основою виробничого навчання є продуктивна праця. Учні освоюють професію і головна мета навчання - формування умінь і навичок якісного виконання основних прийомів, закріплення професійних умінь і навичок,самостійного виконання робіт, оволодіння сучасною технікою, тощо.
Так, вчора, темою уроку була "Підключення показчика повороту та аварійної сигналізації". Хлопці пройшли інструктаж з ОП та поставили свої підписи в журналі реєстрації з охорони праці в майстерні.
Мій напарник, майстер в/н Денис І.С., зрозуміло та покроково пояснив тему та дав учням завдання. Мої вихованці працювали по парах по 2 учнів. У кожного на столі були схеми з данної теми. Я і Іван Степанович, постійно контролювали учнів, допомогали їм та виправляли помилки. Хлопці працювали активно та з цікавістю. Не всі впорались з роботою однаково. Хтось виконав завдання добре та самостійно, а комусь допомагали. Але їм подобається ця професія і з часом, сподіваюсь, у них все буде добре. Не святі горшіки ліплять!
В кінці уроку керівники групи оцінили роботу учнів. Більшість оцінок були на середньому і високому рівні. Ми бажаємо своїм вихованцям здоров'я, гарного настрою, професійного зростання, віри в свої сили та світле майбутнє.
Щорічно 16 жовтня у багатьох країнах світу відзначають Всесвітній день хліба (World Bread Day). Ініціатором його проведення є Міжнародний союз пекарів і кондитерів, а офіційно вперше він був відзначений в 2006 році. Дата проведення Всесвітнього дня хліба невипадкова, адже саме в цей день в 1945 році була створена Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, що займається вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва.
Хліб здавна складав основу раціону представників значної частини населення нашої планети, як заможних громадян, так і найбідніших представників суспільства. І на сьогоднішній день, хлібобулочні вироби не втрачають першості в широкому асортименті продовольчих товарів.
Мета Всесвітнього дня хліба - надати можливість поговорити про хліб і пекарів, дізнатися про їхню історію, їх значення, а також про їхнє майбутнє. У всі часи хліб на столі символізував благополуччя, готовність прийняти гостей і божественний захист від життєвих негараздів, а поводитися недбало з хлібом завжди вважалося і вважається гріхом.
Хліб є джерелом необхідних для життєдіяльності людини речовин: рослинного білка і цінних амінокислот (лізин, метіонін), вітамінів групи В, корисних мінеральних елементів (калій, кальцій, залізо, натрій, магній, фосфор), клітковини і інших. Він традиційно вважається найголовнішим продуктом в харчуванні людства.
Ми більше, ніж впевнені, що кожен з Вас пам'ятає, коли в дитинстві батьки посилали за хлібом, неможливо було втриматися, щоб не відкусити хрустку скоринку свіжого, теплого і такого ароматного хліба. Насправді, Ви вже тоді (десь в глибині душі) розуміли про її користь. Адже саме хлібна скоринка є основним джерелом антиоксидантів, які допомагають чинити опір розвитку склерозу і різновидів багатьох онкологічних захворювань.
Цікаві факти про хліб
1. Історія хліба налічує кілька тисячоліть. Перші хлібні вироби виглядали як коржі, та готувалися з крупи і води та випікалися на розпеченому камінні.
2. Перший дріжджовий хліб навчилися робити в Єгипті.
3. Існувала пряма залежність між ступенем свіжості хліба та соціальним статусом його споживачів. Так, королівська родина їла хліб свіжоспечений, білий.
4. В Україні завжди віддавали перевагу житньому хлібу, а пшеничний випікали на великі свята – Різдво, Паску, весілля.
5. В десятому столітті у Візантійській імперії пекарі, які постачали населення хлібом, звільнялися від усіх податків і повинностей. Це потрібно було для того, щоб кожен житель міг в будь-який момент отримати хліб.
6. Перший в світі Музей хліба з'явився в 1955 році в місті Ульм (Німеччина). В одному з колишніх комор фабриканта Віллі Ейслі була відкрита для відвідувачів постійна експозиція, котра відтоді постійно поповнювалася і оновлювалася.
7. В 1266-му році в Англії був прийнятий закон, який регулював масу хлібобулочних виробів, а також їх вартість і оплату роботи пекарів.
8. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.
9. Сумарний об'єм води, яка використовується для вирощення пшениці та виготовлення однієї буханки хліба понад 1600 літрів.
10. Кожен день у світі люди з’їдають близько 9 мільйонів буханок хліба!
День захисників і захисниць України — це державне свято України. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою "День захисника України". 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України.
Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій новітньої російсько-української війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави.
Дата 14 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва.
І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір "мазепинка", нарукавний тризуб. А гасло "Слава Україні! – Героям слава!" стало офіційним вітанням українського війська.
Як йдеться у спільній заяві Сил безпеки та оборони з нагоди Дня захисників і захисниць України, сучасні захисники та захисниці України демонструють на полі бою винахідливість, військову хитрість та звитягу, що разом із силою, хоробрістю та вмотивованістю нового покоління воїнів дозволяє Україні перемагати підступного ворога.
Як зазначається, від початку віроломної агресії кількість захисників України значно збільшилась. "Всі вони – наші герої – відкривають світу нову, сучасну Україну нащадків славетного козацтва, адже козацькому роду нема переводу!", - йдеться у заяві.
У ній стверджується, що як і наші предки, чиї подвиги стали легендами, сучасні захисники та захисниці демонструють на полі бою українську винахідливість, військову хитрість та звитягу. "Все це, разом із силою, хоробрістю та вмотивованістю нового покоління воїнів дозволяє Україні перемагати підступного ворога", - наголошують Сили безпеки та оборони.
Переконливим результатом незламної боротьби українських героїв є вивільнені міста, села та області України, знищена наземна, морська та повітряна техніка окупантів, ліквідовані за півроку склади, штаби та пункти управління загарбників, зазначається у заяві.
Також підкреслюється, що сьогодні наші захисники і захисниці вміло використовують найсучасніше озброєння, у тому числі, західного зразка.
"Нова ж тактика дій на полі бою, що її застосовують українські воїни, не тільки дає очікувані всією країною переможні результати, а й отримує найвищі оцінки світових професіоналів військової справи", - акцентується у заяві.
Дружина Президента Олена Зеленська привітала українських військових із Днем захисників і захисниць України.
«Жінка в однострої. Можна не знати її особисто, але не можна відвести очей. Бо за цим одностроєм - найважливіший в житті вибір. Можливо, вона носить форму з 2014 - або ж вдягнула після повномасштабного російського вторгнення. Вона може бути професійною військовою, а може - вчителькою, яка стала на захист найдорожчого. Після найгарячіших битв вона пише родині і близьким, що все добре і скоро вони будуть разом. Вона командує артилерією чи керує дроном. Або ж працює, щоб ця артилерія та дрони, їжа та ліки були в нашого війська вчасно. Вона боєць в усьому, за що береться. Вона боронить, бо любить», - зазначила Зеленська.
За її словами, надзвичайно важливо, що від минулого року сьогоднішній день присвячений і захисникам, і захисницям, і українці можуть відзначити жіночу роль у порятунку країни. Зеленська зазначила, що понад 41 тисяча їх зараз - військові, з котрих понад 8 тисяч - офіцерки. Ще 18 тисяч - ті, хто працює в системі армії, щоб армія працювала. «Дякуємо вам, захисниці! І уклін всім захисникам! Наші героїні і герої, ви дуже потрібні нам і вашим родинам живими і неушкодженими. Обіймаємо кожну та кожного - за кожен наш день життя», - заявила перша леді.
Із Днем захисників і захисниць привітала українців посол США Бріджит Брінк. Остання спроба росії стерти ідентичність і незалежність України вже провалилась.
Вона зазначила, що цього року День захисників та захисниць України має особливе символічне значення. «З 24 лютого майже кожен громадянин вашої країни так чи інакше став захисником своєї землі, життя, майбутнього…Чоловіки та жінки, діти та люди похилого віку, професійні військові та волонтери, представники всіх верств суспільства від тилу до передової, усі ви відіграєте життєво важливу роль у захисті України. Ми знаємо, що Україна переможе. Це перемога свободи над тиранією, демократії над автократією, свободи над поневоленням», - сказала Брінк. Від імені усіх своїх колег посол США вшанувала пам’ять тих захисників, які віддали життя не лише за своїх ближніх, а й за мрію про вільну Україну, яку створюють багато поколінь українців. «Остання спроба росії стерти ідентичність і незалежність України вже провалилась», - переконана дипломатка. Насамкінець вона запевнила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно, а також працюватимуть над тим, щоб об’єднати світ, аби продовжувати тиск на кремль, доки він не припинить свою жорстоку неспровоковану війну проти України та наших спільних цінностей.
Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен відзначила честь, гідність і неперевершений героїзм захисників і захисниць України. Про це вона написала у привітанні з нагоди Дня захисників і захисниць України. «Честь і гідність, надзвичайна відданість і неперевершений героїзм – усе це є в українській душі! Вітаю Вас, Захисниці і Захисники України! Вас вітає увесь світ!», - зазначила Фельдгузен.
Ось і пішов вже другий місяць, як працює приймальна коміся у Чернівецькому ВПУ радіоелектроніки. Я прийняла роботу у своєї колеги та в даний час (в липні місяці працюю секретарем). Робота секретаря потребує уваги, терпіння, вміння зрозуміло та скурпульозно пояснити абітурієнту та їх батькам правила вступу до нашого навчального закладу, зацікавити обраною процесією, уважно прийняти документи та набрати на навчання здобувачів освіти, які би мали велике бажання вчитися та стати професіоналами своєї справи.
Я бажаю всьому педагогічному колективу ЧВПУР успішно виконати план набору абітурієнтів на 2022 - 2023н.р! І в цей тяжкий, воєнний час бажаю всім нам миру, злагоди та довгоочікуваної перемоги!!! А ще гарного відпочинку та зустрічі у вересні 2022 року!