29 січня 2023 р. виповнюється 105 років, як відбувся бій між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах біля 600 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
Бій 29 січня 1918 року тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва.
Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців – заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили.
Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70-100 українських оборонців. Сьогоднi вiдомi прiзвища 20-ти з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.
Російські втрати: вбитими були щонайменше 300 загарбників.
Командувачем українських частин, які брали участь у бою під Крутами, був Аверкій Гончаренко — колишній капітан російської імператорської армії, нагороджений Георгіївським хрестом.
На час подій він був командиром куреня Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького. Відомо, що пізніше він працював у Військовому міністерстві Української держави Павла Скоропадського, а у 1919 році був одним з соратників Симона Петлюри, очолював його державну канцелярію. Після війни він оселився на Галичині. У Другій світовій війні воював в лавах Першої української дивізії Української національної армії.
Історик Ярослав Файзулін в інтерв'ю Cultprostir, яке поширив Український інститут національної пам'яті, зазначав, що бій під Крутами надав час уряду УНР підписати 9 лютого Берестейській договір з країнами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія). УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
Проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу. Хоч вона проіснувала три роки, але був час безперервної боротьби за її збереження. І тоді — понад 100 років тому, й тепер — ворог той самий. Нинішні захисники України завершують справу крутянців.
На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині.
В 2019 році на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва «Крути 1918» . Наразі фільм доступний для перегляду на каналі Держкіно в Youtube. До батальних сцен залучали бійців Національної гвардії.
Немає коментарів:
Дописати коментар