Сьогодні в світі відзначають День дурня або Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей.
В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це «День сміху». Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір!
У Великобританії жартувати і розігрувати людей можна тільки до обіду. Англійці вірять, що розіграші після полудня приносять невдачу жартівнику.
У Шотландії жартують не один, а два дні. Перший, 1 квітня, називається Днем зозулі, оскільки ошуканий стає "роззявою", а другий - День хвоста. Всі жарти 2 квітня пов'язані з нижньою половиною тіла. Вважається удачею, якщо людина сіла на завуальовану "подушку-пердушку", яка в підсумку видає характерні звуки. Ентузіасти розклеюють всюди картинки із закликом "Дай мені стусана". Такі пропозиції можна зустріти в кожному шотландському населеному пункті.
А ось в Німеччині вважають 1 квітня вкрай невдачливим днем, а люди намагаються не починати нових справ. Навіть народжених 1 квітня вважають нещасливими. Проте німці обманюють один одного, даючи нездійсненні доручення.
Португальці кидаються борошном в перший квітневий день, а французи намагаються приклеїти до спини перехожих паперову рибку. У Франції людей, які вірять в першоквітневі жарти, звуть "квітневою рибою". Аналогія не випадкова, саме в квітні найлегше зловити рибу, яка
перебуває в активному пошуку корму і ловиться на будь-яку наживку.
В Індії свято отримало назву Holi Festival і відзначається, як і в давні часи, 31 березня. Індійці не тільки багато жартують: кидаються спеціями, мажуть фарбами, розводять багаття.
В Україні 1 квітня в столиці гумору Одесі зазвичай проводять фестиваль "Гуморина". У 2018 році він триває 5 днів і закінчиться в неділю, у День сміху.
В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються.
Як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих. Причому все по тих же опитуванням найбільше каверз слід очікувати від студентів і, як не дивно, людей, що займаються бізнесом і мають свою фірму, зате бабусь побоюватися не варто, хоча може все і навпаки, адже на перше квітня жартують всі.
1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.
Кожна людина любить поприколюватися над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.
На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху.
Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.
Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.
Є й версія, за якою цим святом ми зобов'язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.
Немає коментарів:
Дописати коментар