пʼятниця, 30 квітня 2021 р.

2 травня - Свято Великодня

                

      Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха.

Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято - Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.

Великдень відноситься до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної не має.Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови ”Пасха” - ”проходження повз, позбавлення ”. Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

     Отже, що нам розповідають церковні перекази? Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки посвятив він мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди і звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за 30 срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого вчителя і передав до рук ”правосуддя”. Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. І Ісуса Христа було розп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками.

     Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пілата тіло вчителя і поховав його у власному саду, точніше, в кам’яній печері, що знаходилася в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й недуже-то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, - і Син Божий воскрес. Протягом 40 днів після свого чудесного воскресіння являвся він спочатку Марії Магдалині, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже. Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого вчителя.

Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з’являвся своїм апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому великодні свята й тривають протягом сорока днів.

Чому Великдень – це великий день за народними уявленнями? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.

Під час великодніх свят люди радять дотримуватися основних ”запобіжних” засобів, аби все, що робиться в ці дні членами родини, було цій родині на добро, на щастя, на здоров’я. 

     До Великодня віруючи готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна ”прислуховуватися” до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

З початком першої седмиці поста дбайливі господині починають копити цибулинне перо, яке краще за всякий імпортний порошок офарблює яйце в найправильніший густий червоно-коричневий колір. Розфарбовування пасхального яйця — це справжнісіньке мистецтво. Художники-мініатюристи здатні зобразити на опуклій поверхні храми і монастирі, фантастичні букети, небесні світила, морить, лісу, степу і гори, святих і ангелів. Тільки весь цей живопис — вплив Заходу, а справжнє пасхальне яйце завжди фарбується цибулинним пером!

Особливе значення має Страсний Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.

В Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю – кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день приписується нічого не їсти.

В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишалися там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.

В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати ”скоромне”, тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

    Великодня служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: ”Воістину Воскрес!”. Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних Страв: пасок, крашанок, ковбас, сала тощо. Після церковної служби розходяться по домівках і починають розговлятися. Розговляються насамперед свяченим яйцем та паскою. 

 



 

 

 

четвер, 29 квітня 2021 р.

Отримала сертифікат підвищення кваліфікації дистанційно (за видом "вебінар") 29.04.2021р.

                  Вчора, тобто 28 квітня 2021 року на сайті vseosvita.ua пройшла вебінар на тему: "Шляхи формування сприятливого психологічного клімату у педагогічному колективі", яку проводила психолог О.С. Черниш та отримала сертифікат. 

                      Вебінар був дуже цікавим та змістовним, автор розповідала матеріал доступно. Дякую організаторам таких вебінарів за  гарно підібрані теми, які потрібні нам освітянам! Дякую, що Ви ділитесь своїм досвідом і професіоналізмом! 


понеділок, 26 квітня 2021 р.

26 квітня - 35-а річниця Чорнобильської катастрофи

              

         Чорнобильська катастрофа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока, Чорнобильської атомної станції розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних  речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.

        Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб евакуйовано із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, принесені з західної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.

         Сьогодні виповнюється 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков наголосив у зверненні з нагоди 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи, оприлюдненому на офіційному вебпорталі ВР, що українці повинні завжди пам’ятати про жертви, які довелося понести внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. І зробити все можливе, щоб історія ніколи не повторилася знову.

«Сьогодні виповнюється 35 років із моменту трагічних подій на Чорнобильській АЕС. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Цей день поділив життя багатьох людей на «до» та «після», залишивши по собі глибокий відбиток у пам’яті», – зазначив спікер.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

      Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу!

Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

 



 

 

четвер, 22 квітня 2021 р.

25 квітня - Вербна неділя

                    Вербна неділя (від лат. Dominica in Palmis de passione Domini) — неділя, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Господа Ісуса в Єрусалим. Однак на слов'янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітінням верб, пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася: білорус. Вербніца, рос. Вербное воскресенье, Неделя Цветоносная (у деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною чи Цвітною). 

                    Вербна неділя — історія свята

    "Наближається Великдень юдейський. Ісус знову в Віфанії, де проводить суботу.
А ввечері наступного дня Він верхи спускається з Оливної гори, прямуючи до стін Єрусалима. Під Ним віслюк, символ світу. Христос їде як Цар, що несе примирення. галілейські паломники супроводжують Його криками: "Осанна Синові Давида! Слава в вишніх! .. "

    У місті сум'яття. "Хто це?" - запитують люди, виходячи до воріт. "Це Пророк, Ісус із Назарета", - відповідають прочани. Вони махають пальмовими гілками. Так заведено вітати переможця. Вони сподіваються, що Пророк-Месія дасть їм звільнення від влади язичників. З болем в серці звертається Ісус до Єрусалима: "О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Але це сховано нині від очей твоїх ..."

    Христос вперше не відхиляє захоплень натовпу. Він чекає, відчуваючи серця людські. До останньої миті не пізно. Він несе Добру Новину, а люди хочуть сигналу до повстання. Між ними і Сином Давидовим пролягла прірва. Навіть Його учні заражені загальним осліпленням. Вони сперечаються між собою, ділячи майбутні місця біля трону. Оточений народом, але самотній, вступає Ісус до столиці, проходить святковими вулицями. Він продовжує йти через століття, вслухаючись в голоси людей. Він каже їм: "О, якби ви дізналися, що потрібне для миру вашому! До останнього моменту ще не пізно ..." ".

   "На богослужінні Лазаревої суботи співаються недільні піснеспіви на знак провіщення Пасхи. Під час всеношної під свято Входу Господнього в Єрусалим люди стоять з гілками. На Сході — це гілки пальм, лавра і квіти; у нас — верби, вісниці прийдешньої весни. Звичай освячувати пальми був введений Церквою в IV столітті. звідси назва свята - "тиждень ваий" (грец. "ваіа" - пальма) ".

                 Народні повір'я на Вербну неділю


За старих часів гілочками верби лікували - за народним повір'ям, били хворої людини по спині, примовляючи слова:

«Верба, верба, вербичка,
Золота вербичка.
А я вербою похлещу,
І скажу прислів'я:
Верба, дай, здоров'я! ».

Вербу навіть давали худобі, щоб позбавити тварин від хвороб.

                Вербна неділя язичництво:

    Сьогодні православні християни відзначають свято Вхід Господній в Єрусалим або Вербну неділю. У це свято в християнських храмах освячуються гілочки верби. Питається, яким чином верба (елемент язичництва) переплелася з християнським святом? Викликає питання і той факт, що в цей день в народі є давній звичай бити один одного освяченими гілками верб, а також відвідувати кладовища, що не має біблійного підґрунтя.

    Церква пояснює це тим, що в цей день, згідно з біблійним вченням, Ісус на віслюку в'їхав до Єрусалиму. У момент в'їзду Ісуса люди вітали його пальмовими гілками. А через те, що у нас пальма не росте, то Церква в пам'ять цієї події, пальмові гілки замінила на гілки верби.

    Але так чи так все просто? Гілки верби є безпосереднім атрибутом давньослов'янського (язичницького) свята під назвою Вербохлест і ніякого відношення до християнства не має. Річ у тому, що церква після хрещення Русі заховала сенс цього Слов'янського свята під покривало Християнського, який пов'язаний з прибуттям Ісуса в Єрусалим.

    Оскільки верби в Палестині ніколи не росли і не ростуть понині, а пальмові гілки ніяк не можуть вирости на Русі, християнська церква здійснюючи підміну поняття слов'янського свята на християнський, залишила для полегшення заміни його основний символ - гілочки верби. Але ніде в Біблії немає вказівки святити гілки пальми, і тим більше верби (верба в Палестині не росте).

    Древнє Словянськє свято Вербохлест було поширеним і улюбленим святом слов'ян, яке в народному житті придбало етнічно самобутні риси. Це пояснюється багатьма причинами, і перш за все ландшафтом Європейської Русі, багатим річками, озерами і заболоченими місцями. Тут, ледь розтане сніг, серед талих вод першої розпускається верба. Велика кількість красивих пухнастих гілок породило асоціації з плодоношенням. Не випадково десь в глибині століть народилася незвичайна легенда, яка розповідає про те, що колись верба була жінкою, і у неї було стільки дітей, що жінка посперечалася з самою Матір'ю-Землею про те, що вона плодовитіше Землі. Розсердилася Мати-Земля і перетворила жінку в вербу.


             Вербна неділя - народні традиції


    Вербохлест на Русі відзначали весело і багатолюдно. За прикметами і повір'ями вважалося, що верба має цілющі властивості, тому гілочками торкалися до людей, бажаючи їм здоров'я, ставили в головах хворих, прикладали до хворих місць, шмагали дітей, щоб ті не хворіли протягом року і росли здоровими, клали вербу в воду, в якій купали хворих дітей, шмагали молодь, що б мали численне і здорове потомство.

    Починаючи з суботи, ламали гілки верби, а опівночі молодь обходила будинки з піснями. Біля воріт кричали: "Відчини, відчини, молода, вербешкою бити, здоров'ям більше колишнього наділити!" Зайшов у хату, злегка били гілками верби зі словами: "Вербохліст, бий до сліз!", "Вставай рано, бий барана!", "Б'ємо, щоб бути здоровими".

    З ранку, в неділю, люди легенько шмагали один одного, дітей, а також домашню худобу гілочками верби, примовляючи: "Верба червона, бий до сліз, будь здоровий!", - або: "Не я б'ю - верба б'є "," будь здоровий як вода, будь багатий як земля, рости як верба ". Таким чином вони виганяли зимові хвороби і хвороби. Дітям примовляли: "Рости, як верба!", "Як вербичка зростає, так і ти рости!".

    Слов'яни вірили, що верба не тільки зцілює, а й надає фізичну силу, сміливість і мужність, тому багато хлопців робили собі обереги і талісмани з квіток верби.

    Вважалося, що якщо перед далекою дорогою або яким-небудь серйозним справою з'їсти кілька вербових бруньок, то людину на його шляху і в справі буде чекати тільки успіх.

    Також амулети з вербових бруньок носили жінки, у яких не було дітей. За прикмети, потрібно було з'їсти по десять бруньок через п'ять днів після закінчення місячних, це повинно було допомогти в зачатті дитини. А щоб потомство було здоровим, то гілочку верби клали під перину, а молодят обсипали бруньками. 
    Наші предки вважали, що верба може наділити статевої силою не тільки людину, а й худобу. Саме тому домашніх тварин шмагали освяченої вербової гілкою, розвішували гілки в хлівах, а перед першим вигоном в поле згодовували тваринам ці гілки, щоб ті не отруїлися отруйними травами, не стали жертвою хвороб, злодіїв і хижих тварин.

    Також вважалося, що верба може захистити будинок від природних стихій. У будинок, в якому є освячена гілочка верби, що не потрапить блискавка. Якщо під час пожежі вербу кинути у вогонь, то він швидше згасне, і полум'я не перейде на іншу будову. А гілочки, кинуті під час льодоходу в воду, допоможуть уникнути великих паводків.

    У Вербохлест було заведено відвідувати на кладовищі покійників-батьків і приносити їм на могилу гілочки верби.

    Вибираючи вербові гілки, віддавали перевагу молодим деревам, що ростуть біля річок. Не можна було брати гілки з дерев, що ростуть біля кладовища, а також на яких є гнізда і дупла.

 




 

 

 

вівторок, 20 квітня 2021 р.

Пройшла підвищення кваліфікації за видом "вебінар" дистанційно (20.04.2021р.)

           20 квітня 2021 року на сайті vseosvita.ua пройшла вебінар на тему: "Апатія у дітей та підлітків: причини виникнення і алгоритми подолання" та отримала сертифікат. Вебінар проводила кандидатка психологічних наук Литвиненко О.О. 

           Сьогоднішня тема дуже актуальна. Дякую організаторам цього вебінару за змістовну доповідь та цікавий матеріал. 

 



Стартував місячник, приурочений до Дня охорони праці

                   З першого квітня 2021 року стартував місячник, приурочений Дню охорони праці в Україні. День Охорони Праці - 2021 пройде під девізом "Передбачати, готуватися та реагувати на кризу" - зміцнення національної системи безпеки та здоров'я на роботі. Саме з цією метою Управління Держпраці у Чернівецькій області звертається до роботодавців Буковини, соціальних партнерів, керівників і працівників підприємств, установ, організацій краю з ініціативою долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні.

                   Щороку Чернівецьке ВПУ радіоелектроніки долучається до цього заходу. В цьому році ми знову не залишились осторонь. Так, учні групи №14 пройшли інструктаж з охорони праці, Мензак Юрій намалював газету "Обережно струм!", яка була розміщена на першому поверсі училища та майстер в/н Денис І.С. разом з вихованцями змонтував відеоролик.

                   Давайте дбати про безпеку праці, створення гідних і здорових умов навчального процесу в училищі.

 




середа, 14 квітня 2021 р.

22 квітня - Міжнародний День Землі

        

      22 квітня, відзначаємо Міжнародний День Землі. Це свято покликане об’єднати людей планети у справі захисту навколишнього середовища, нагадати про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі і захисті. Адже проблеми довкілля не мають територіальних кордонів та мовних бар’єрів. День Землі щорічно відзначається в 147 країнах світу.
 
      22 квітня в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті й збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя, дружби, братерства. І в той же час – це заклик до дії в ім'я збереження миру й життя на Землі. Перший Дзвін Миру був встановлений у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, які пожертвували діти всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавлені ордена й медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні говорить: «Хай буде спільний мир в усім світі». У Міжнародний День Землі екологи закликають до використання інноваційних, екологічно чистих й енергоефективних технологій не тільки увиробництві, а й у побуті, застосовувати місцеві відновлювані джерела енергії; забезпечити фінансові стимули для прискорення розвитку «зеленої енергетики». 
 
      Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Пропозиція була схвалена й одержала широку підтримку жителів штату. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став відзначатися по всій території США. Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б у цей день від використання автомобіля. Найбільш масово День Землі відзначають у США, де передусім ототожнюють це свято з днем охорони навколишнього середовища: оголошують різноманітні природоохоронні акції, реалізовують заходи з охорони довкілля та збереження природних ресурсів.
 
      У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін миру — символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів. І водночас — це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі, збереження людини і культури. Перший Дзвін миру був встановлений у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 році. Він відлитий з монет — дитячих пожертв з усіх кинтинентів — і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавлені ордени та медалі, інші почесні знаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні промовляє:«Хай живе загальний мир у всьому світі». У 1996 році подібний дзвін був встановлений у штаб-квартирі ООН у Відні. Дзвін миру встановлено в багатьох містах Японії, Німеччини, Польщі, Туреччини, Мексики, Австралії, Монголії, Філіппін, Канади, Бразилії, Аргентини, Еквадору, Узбекистану та інших країн. 




середа, 7 квітня 2021 р.

7 квітня – свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

              

         Благовіщення — у християнстві блага вістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа, Сина Божого, Месію. Також — християнське свято, що відзначає цю подію. Згадується у Новому Заповіті (Лук 1:26-38).

        У західній традиції має найвищий статус торжества. У східній традиції входить до ряду дванадесятих свят; третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового. Святкується 25 березня за григоріанським календарем, близько до весняного рівнодення, і 7 квітня за юліанським. У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року. В англійській традиції свято називалося «Днем Марії» (англ. Lady Day) і позначало початок англійського Нового року до 1752 року.

Одна з провідних тем у християнському іконописі та європейському живописі. Від слів благої звістки Гавриїла походить християнська молитва «Ave Maria».  

       В основі свята — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського описаного у Євангелії від Луки. Після того, як Марію заручили з Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав:

Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.» Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слові.

      Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. В залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.

Українська православна, Єрусалимська, Українська греко-католицька церква, Російська, Грузинська, Сербська, українські помісна та автокефальна церкви і деякі інші святкують Благовіщення 7 квітня за григоріанським календарем.

Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Американська і деякі інші церкви східного обряду, а також Римсько-католицька церква і протестантські деномінації святкують Благові́щення 25 березня за григоріанським календарем.

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте в подальшому народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я — «щоб чули весну і самі про себе дбали».

Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.

У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив».

Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.

Існує повір’я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить (Номис, 418). На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не запліднилося. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться з них каліки.

Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити. Бог благословляє на Благовіщення землю, або, як казали гуцули, — «вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі — мурахи, жаби, гади». Від Введення до Благовіщення не можна порати землі, а від Благовіщення можна вже над нею працювати, бо Бог поблагословив того дня рослини — «і всяке диханіє». Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в’яжуться з цією основною ідеєю пробудження землі і схованого в ній життя, що її український народ прив’язував до свята Благовіщення.

Крім того для українського селянина, за народною символікою, Благовіщення віщує, і тому з ним в’яжеться багато прикмет: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла. Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо іде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.

А також також інші прикмети в цей день пов’язані з врожаєм: наприклад, якщо в цей день (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи, якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.

Традиційні спостереження за птахами на Благовіщення також мають свої прикмети: щоб зрозуміти, чи буде весна холодною — треба подивитись на небо. Якщо на небі літають ластівки — скоро буде теплішати та взагалі весна буде теплою.

Вважають, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: «Благослов зиму руйнує». Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою, вважалось, що умивання такою водою додає їм краси.

 



 

 

 

вівторок, 6 квітня 2021 р.

Отримала сертифікат підвищення кваліфікації дистанційно (за видом "вебінар") 06.04.2021р.

            Сьогодні, тобто 6 квітня 2021 року я пройшла вебінар (на сайті vseosvita.ua) на тему:

"Суїцидальна поведінка у підлітків: причини виникнення та алгоритми подолання", яку проводила кандидат психологічних наук Литвиненко О.О. та отримала сертифікат. Ця тема  актуальна і важлива. Дякую організаторам за дуже цікавий вебінар та пророблену ними роботу!

 





субота, 3 квітня 2021 р.

Тиждень енергозбереження в Чернівецькому ВПУ радіоелектроніки.

 

    Хочу запропонувати Вам добрі поради щодо економії електроенергії у вашому домі:

1. Виходячи надовго з приміщення, завжди вимикайте світло та побутові прилади.

2. Замініть лампи розжарювання на енергозберігаючі (діодні).

3. Правильно використовуйте електрочайник (своєчасно видаляйте накип).

4. Не ставте холодильник біля плити або батареї, та в місці де є прямі сонячні промені.

5. Дотримуйтесь прання речей згідно інструкції пральної машинки.

6. Не забувайте своєчасно міняти та чистити фільтри пилососа.

7. Підбирайте правильно каструлі і пательні відповідного розміру під комфорку вашої електроплити.

8. В налаштуваннях комп'ютера виберіть режим енергозбереження.

9. Користуйтеся кондиціонером тільки при закритих вікнах і дверях.

10. Додайте світильники у всіх ключових місцях квартири.

11. Частіше мийте лампи, плафони та вікна, бо бруд знижує освітленість на 30%.

12. Використовуйте нічний/денний тариф на електроенергію.

13. Встановіть систему "розумний дім", яка активно використовується в Європі.

   Цими порадами користуюсь і я. І хоча енергозбереження і зменшує споживання енергетичних послуг, його результатом може бути щє і зростання якості довкілля, національної та особистої фінансової безпеки.

 



четвер, 1 квітня 2021 р.

1 квітня - День сміху

      

   Сьогодні в світі відзначають День дурня або Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей.

   В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це «День сміху». Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір!

  У Великобританії жартувати і розігрувати людей можна тільки до обіду. Англійці вірять, що розіграші після полудня приносять невдачу жартівнику.

 
У Шотландії жартують не один, а два дні. Перший, 1 квітня, називається Днем зозулі, оскільки ошуканий стає "роззявою", а другий - День хвоста. Всі жарти 2 квітня пов'язані з нижньою половиною тіла. Вважається удачею, якщо людина сіла на завуальовану "подушку-пердушку", яка в підсумку видає характерні звуки. Ентузіасти розклеюють всюди картинки із закликом "Дай мені стусана". Такі пропозиції можна зустріти в кожному шотландському населеному пункті.

  А ось в Німеччині вважають 1 квітня вкрай невдачливим днем, а люди намагаються не починати нових справ. Навіть народжених 1 квітня вважають нещасливими. Проте німці обманюють один одного, даючи нездійсненні доручення.

 
Португальці кидаються борошном в перший квітневий день, а французи намагаються приклеїти до спини перехожих паперову рибку. У Франції людей, які вірять в першоквітневі жарти, звуть "квітневою рибою". Аналогія не випадкова, саме в квітні найлегше зловити рибу, яка перебуває в активному пошуку корму і ловиться на будь-яку наживку. 

 В Індії свято отримало назву Holi Festival і відзначається, як і в давні часи, 31 березня. Індійці не тільки багато жартують: кидаються спеціями, мажуть фарбами, розводять багаття.  

 В Україні 1 квітня в столиці гумору Одесі зазвичай проводять фестиваль "Гуморина". У 2018 році він триває 5 днів і закінчиться в неділю, у День сміху.

 В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються.

  Як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих. Причому все по тих же опитуванням найбільше каверз слід очікувати від студентів і, як не дивно, людей, що займаються бізнесом і мають свою фірму, зате бабусь побоюватися не варто, хоча може все і навпаки, адже на перше квітня жартують всі.

 1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.

 Кожна людина любить поприколюватися над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.

 На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху.

 Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.

 Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.

 Є й версія, за якою цим святом ми зобов'язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.