пʼятниця, 30 квітня 2021 р.

2 травня - Свято Великодня

                

      Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха.

Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято - Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.

Великдень відноситься до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної не має.Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови ”Пасха” - ”проходження повз, позбавлення ”. Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

     Отже, що нам розповідають церковні перекази? Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки посвятив він мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди і звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за 30 срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого вчителя і передав до рук ”правосуддя”. Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. І Ісуса Христа було розп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками.

     Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пілата тіло вчителя і поховав його у власному саду, точніше, в кам’яній печері, що знаходилася в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й недуже-то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, - і Син Божий воскрес. Протягом 40 днів після свого чудесного воскресіння являвся він спочатку Марії Магдалині, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже. Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого вчителя.

Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з’являвся своїм апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому великодні свята й тривають протягом сорока днів.

Чому Великдень – це великий день за народними уявленнями? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.

Під час великодніх свят люди радять дотримуватися основних ”запобіжних” засобів, аби все, що робиться в ці дні членами родини, було цій родині на добро, на щастя, на здоров’я. 

     До Великодня віруючи готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна ”прислуховуватися” до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

З початком першої седмиці поста дбайливі господині починають копити цибулинне перо, яке краще за всякий імпортний порошок офарблює яйце в найправильніший густий червоно-коричневий колір. Розфарбовування пасхального яйця — це справжнісіньке мистецтво. Художники-мініатюристи здатні зобразити на опуклій поверхні храми і монастирі, фантастичні букети, небесні світила, морить, лісу, степу і гори, святих і ангелів. Тільки весь цей живопис — вплив Заходу, а справжнє пасхальне яйце завжди фарбується цибулинним пером!

Особливе значення має Страсний Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.

В Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю – кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день приписується нічого не їсти.

В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишалися там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.

В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати ”скоромне”, тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

    Великодня служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: ”Воістину Воскрес!”. Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних Страв: пасок, крашанок, ковбас, сала тощо. Після церковної служби розходяться по домівках і починають розговлятися. Розговляються насамперед свяченим яйцем та паскою. 

 



 

 

 

четвер, 29 квітня 2021 р.

Отримала сертифікат підвищення кваліфікації дистанційно (за видом "вебінар") 29.04.2021р.

                  Вчора, тобто 28 квітня 2021 року на сайті vseosvita.ua пройшла вебінар на тему: "Шляхи формування сприятливого психологічного клімату у педагогічному колективі", яку проводила психолог О.С. Черниш та отримала сертифікат. 

                      Вебінар був дуже цікавим та змістовним, автор розповідала матеріал доступно. Дякую організаторам таких вебінарів за  гарно підібрані теми, які потрібні нам освітянам! Дякую, що Ви ділитесь своїм досвідом і професіоналізмом! 


понеділок, 26 квітня 2021 р.

26 квітня - 35-а річниця Чорнобильської катастрофи

              

         Чорнобильська катастрофа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока, Чорнобильської атомної станції розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних  речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.

        Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб евакуйовано із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, принесені з західної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.

         Сьогодні виповнюється 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков наголосив у зверненні з нагоди 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи, оприлюдненому на офіційному вебпорталі ВР, що українці повинні завжди пам’ятати про жертви, які довелося понести внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. І зробити все можливе, щоб історія ніколи не повторилася знову.

«Сьогодні виповнюється 35 років із моменту трагічних подій на Чорнобильській АЕС. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Цей день поділив життя багатьох людей на «до» та «після», залишивши по собі глибокий відбиток у пам’яті», – зазначив спікер.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

      Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу!

Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

 



 

 

четвер, 22 квітня 2021 р.

25 квітня - Вербна неділя

                    Вербна неділя (від лат. Dominica in Palmis de passione Domini) — неділя, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Господа Ісуса в Єрусалим. Однак на слов'янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітінням верб, пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася: білорус. Вербніца, рос. Вербное воскресенье, Неделя Цветоносная (у деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною чи Цвітною). 

                    Вербна неділя — історія свята

    "Наближається Великдень юдейський. Ісус знову в Віфанії, де проводить суботу.
А ввечері наступного дня Він верхи спускається з Оливної гори, прямуючи до стін Єрусалима. Під Ним віслюк, символ світу. Христос їде як Цар, що несе примирення. галілейські паломники супроводжують Його криками: "Осанна Синові Давида! Слава в вишніх! .. "

    У місті сум'яття. "Хто це?" - запитують люди, виходячи до воріт. "Це Пророк, Ісус із Назарета", - відповідають прочани. Вони махають пальмовими гілками. Так заведено вітати переможця. Вони сподіваються, що Пророк-Месія дасть їм звільнення від влади язичників. З болем в серці звертається Ісус до Єрусалима: "О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Але це сховано нині від очей твоїх ..."

    Христос вперше не відхиляє захоплень натовпу. Він чекає, відчуваючи серця людські. До останньої миті не пізно. Він несе Добру Новину, а люди хочуть сигналу до повстання. Між ними і Сином Давидовим пролягла прірва. Навіть Його учні заражені загальним осліпленням. Вони сперечаються між собою, ділячи майбутні місця біля трону. Оточений народом, але самотній, вступає Ісус до столиці, проходить святковими вулицями. Він продовжує йти через століття, вслухаючись в голоси людей. Він каже їм: "О, якби ви дізналися, що потрібне для миру вашому! До останнього моменту ще не пізно ..." ".

   "На богослужінні Лазаревої суботи співаються недільні піснеспіви на знак провіщення Пасхи. Під час всеношної під свято Входу Господнього в Єрусалим люди стоять з гілками. На Сході — це гілки пальм, лавра і квіти; у нас — верби, вісниці прийдешньої весни. Звичай освячувати пальми був введений Церквою в IV столітті. звідси назва свята - "тиждень ваий" (грец. "ваіа" - пальма) ".

                 Народні повір'я на Вербну неділю


За старих часів гілочками верби лікували - за народним повір'ям, били хворої людини по спині, примовляючи слова:

«Верба, верба, вербичка,
Золота вербичка.
А я вербою похлещу,
І скажу прислів'я:
Верба, дай, здоров'я! ».

Вербу навіть давали худобі, щоб позбавити тварин від хвороб.

                Вербна неділя язичництво:

    Сьогодні православні християни відзначають свято Вхід Господній в Єрусалим або Вербну неділю. У це свято в християнських храмах освячуються гілочки верби. Питається, яким чином верба (елемент язичництва) переплелася з християнським святом? Викликає питання і той факт, що в цей день в народі є давній звичай бити один одного освяченими гілками верб, а також відвідувати кладовища, що не має біблійного підґрунтя.

    Церква пояснює це тим, що в цей день, згідно з біблійним вченням, Ісус на віслюку в'їхав до Єрусалиму. У момент в'їзду Ісуса люди вітали його пальмовими гілками. А через те, що у нас пальма не росте, то Церква в пам'ять цієї події, пальмові гілки замінила на гілки верби.

    Але так чи так все просто? Гілки верби є безпосереднім атрибутом давньослов'янського (язичницького) свята під назвою Вербохлест і ніякого відношення до християнства не має. Річ у тому, що церква після хрещення Русі заховала сенс цього Слов'янського свята під покривало Християнського, який пов'язаний з прибуттям Ісуса в Єрусалим.

    Оскільки верби в Палестині ніколи не росли і не ростуть понині, а пальмові гілки ніяк не можуть вирости на Русі, християнська церква здійснюючи підміну поняття слов'янського свята на християнський, залишила для полегшення заміни його основний символ - гілочки верби. Але ніде в Біблії немає вказівки святити гілки пальми, і тим більше верби (верба в Палестині не росте).

    Древнє Словянськє свято Вербохлест було поширеним і улюбленим святом слов'ян, яке в народному житті придбало етнічно самобутні риси. Це пояснюється багатьма причинами, і перш за все ландшафтом Європейської Русі, багатим річками, озерами і заболоченими місцями. Тут, ледь розтане сніг, серед талих вод першої розпускається верба. Велика кількість красивих пухнастих гілок породило асоціації з плодоношенням. Не випадково десь в глибині століть народилася незвичайна легенда, яка розповідає про те, що колись верба була жінкою, і у неї було стільки дітей, що жінка посперечалася з самою Матір'ю-Землею про те, що вона плодовитіше Землі. Розсердилася Мати-Земля і перетворила жінку в вербу.


             Вербна неділя - народні традиції


    Вербохлест на Русі відзначали весело і багатолюдно. За прикметами і повір'ями вважалося, що верба має цілющі властивості, тому гілочками торкалися до людей, бажаючи їм здоров'я, ставили в головах хворих, прикладали до хворих місць, шмагали дітей, щоб ті не хворіли протягом року і росли здоровими, клали вербу в воду, в якій купали хворих дітей, шмагали молодь, що б мали численне і здорове потомство.

    Починаючи з суботи, ламали гілки верби, а опівночі молодь обходила будинки з піснями. Біля воріт кричали: "Відчини, відчини, молода, вербешкою бити, здоров'ям більше колишнього наділити!" Зайшов у хату, злегка били гілками верби зі словами: "Вербохліст, бий до сліз!", "Вставай рано, бий барана!", "Б'ємо, щоб бути здоровими".

    З ранку, в неділю, люди легенько шмагали один одного, дітей, а також домашню худобу гілочками верби, примовляючи: "Верба червона, бий до сліз, будь здоровий!", - або: "Не я б'ю - верба б'є "," будь здоровий як вода, будь багатий як земля, рости як верба ". Таким чином вони виганяли зимові хвороби і хвороби. Дітям примовляли: "Рости, як верба!", "Як вербичка зростає, так і ти рости!".

    Слов'яни вірили, що верба не тільки зцілює, а й надає фізичну силу, сміливість і мужність, тому багато хлопців робили собі обереги і талісмани з квіток верби.

    Вважалося, що якщо перед далекою дорогою або яким-небудь серйозним справою з'їсти кілька вербових бруньок, то людину на його шляху і в справі буде чекати тільки успіх.

    Також амулети з вербових бруньок носили жінки, у яких не було дітей. За прикмети, потрібно було з'їсти по десять бруньок через п'ять днів після закінчення місячних, це повинно було допомогти в зачатті дитини. А щоб потомство було здоровим, то гілочку верби клали під перину, а молодят обсипали бруньками. 
    Наші предки вважали, що верба може наділити статевої силою не тільки людину, а й худобу. Саме тому домашніх тварин шмагали освяченої вербової гілкою, розвішували гілки в хлівах, а перед першим вигоном в поле згодовували тваринам ці гілки, щоб ті не отруїлися отруйними травами, не стали жертвою хвороб, злодіїв і хижих тварин.

    Також вважалося, що верба може захистити будинок від природних стихій. У будинок, в якому є освячена гілочка верби, що не потрапить блискавка. Якщо під час пожежі вербу кинути у вогонь, то він швидше згасне, і полум'я не перейде на іншу будову. А гілочки, кинуті під час льодоходу в воду, допоможуть уникнути великих паводків.

    У Вербохлест було заведено відвідувати на кладовищі покійників-батьків і приносити їм на могилу гілочки верби.

    Вибираючи вербові гілки, віддавали перевагу молодим деревам, що ростуть біля річок. Не можна було брати гілки з дерев, що ростуть біля кладовища, а також на яких є гнізда і дупла.

 




 

 

 

вівторок, 20 квітня 2021 р.

Пройшла підвищення кваліфікації за видом "вебінар" дистанційно (20.04.2021р.)

           20 квітня 2021 року на сайті vseosvita.ua пройшла вебінар на тему: "Апатія у дітей та підлітків: причини виникнення і алгоритми подолання" та отримала сертифікат. Вебінар проводила кандидатка психологічних наук Литвиненко О.О. 

           Сьогоднішня тема дуже актуальна. Дякую організаторам цього вебінару за змістовну доповідь та цікавий матеріал. 

 



Стартував місячник, приурочений до Дня охорони праці

                   З першого квітня 2021 року стартував місячник, приурочений Дню охорони праці в Україні. День Охорони Праці - 2021 пройде під девізом "Передбачати, готуватися та реагувати на кризу" - зміцнення національної системи безпеки та здоров'я на роботі. Саме з цією метою Управління Держпраці у Чернівецькій області звертається до роботодавців Буковини, соціальних партнерів, керівників і працівників підприємств, установ, організацій краю з ініціативою долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні.

                   Щороку Чернівецьке ВПУ радіоелектроніки долучається до цього заходу. В цьому році ми знову не залишились осторонь. Так, учні групи №14 пройшли інструктаж з охорони праці, Мензак Юрій намалював газету "Обережно струм!", яка була розміщена на першому поверсі училища та майстер в/н Денис І.С. разом з вихованцями змонтував відеоролик.

                   Давайте дбати про безпеку праці, створення гідних і здорових умов навчального процесу в училищі.

 




середа, 14 квітня 2021 р.

22 квітня - Міжнародний День Землі

        

      22 квітня, відзначаємо Міжнародний День Землі. Це свято покликане об’єднати людей планети у справі захисту навколишнього середовища, нагадати про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі і захисті. Адже проблеми довкілля не мають територіальних кордонів та мовних бар’єрів. День Землі щорічно відзначається в 147 країнах світу.
 
      22 квітня в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті й збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя, дружби, братерства. І в той же час – це заклик до дії в ім'я збереження миру й життя на Землі. Перший Дзвін Миру був встановлений у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, які пожертвували діти всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавлені ордена й медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні говорить: «Хай буде спільний мир в усім світі». У Міжнародний День Землі екологи закликають до використання інноваційних, екологічно чистих й енергоефективних технологій не тільки увиробництві, а й у побуті, застосовувати місцеві відновлювані джерела енергії; забезпечити фінансові стимули для прискорення розвитку «зеленої енергетики». 
 
      Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Пропозиція була схвалена й одержала широку підтримку жителів штату. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став відзначатися по всій території США. Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б у цей день від використання автомобіля. Найбільш масово День Землі відзначають у США, де передусім ототожнюють це свято з днем охорони навколишнього середовища: оголошують різноманітні природоохоронні акції, реалізовують заходи з охорони довкілля та збереження природних ресурсів.
 
      У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін миру — символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів. І водночас — це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі, збереження людини і культури. Перший Дзвін миру був встановлений у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 році. Він відлитий з монет — дитячих пожертв з усіх кинтинентів — і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавлені ордени та медалі, інші почесні знаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні промовляє:«Хай живе загальний мир у всьому світі». У 1996 році подібний дзвін був встановлений у штаб-квартирі ООН у Відні. Дзвін миру встановлено в багатьох містах Японії, Німеччини, Польщі, Туреччини, Мексики, Австралії, Монголії, Філіппін, Канади, Бразилії, Аргентини, Еквадору, Узбекистану та інших країн.