20 квітня 2021 року на сайті vseosvita.ua пройшла вебінар на тему: "Апатія у дітей та підлітків: причини виникнення і алгоритми подолання" та отримала сертифікат. Вебінар проводила кандидатка психологічних наук Литвиненко О.О.
Сьогоднішня тема дуже актуальна. Дякую організаторам цього вебінару за змістовну доповідь та цікавий матеріал.
З першого квітня 2021 року стартував місячник, приурочений Дню охорони праці в Україні. День Охорони Праці - 2021 пройде під девізом "Передбачати, готуватися та реагувати на кризу" - зміцнення національної системи безпеки та здоров'я на роботі. Саме з цією метою Управління Держпраці у Чернівецькій області звертається до роботодавців Буковини, соціальних партнерів, керівників і працівників підприємств, установ, організацій краю з ініціативою долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні.
Щороку Чернівецьке ВПУ радіоелектроніки долучається до цього заходу. В цьому році ми знову не залишились осторонь. Так, учні групи №14 пройшли інструктаж з охорони праці, Мензак Юрій намалював газету "Обережно струм!", яка була розміщена на першому поверсі училища та майстер в/н Денис І.С. разом з вихованцями змонтував відеоролик.
Давайте дбати про безпеку праці, створення гідних і здорових умов навчального процесу в училищі.
Благовіщення — у християнстві блага вістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа, Сина Божого, Месію. Також — християнське свято, що відзначає цю подію. Згадується у Новому Заповіті (Лук 1:26-38).
У західній традиції має найвищий статус торжества. У східній традиції входить до ряду дванадесятих свят; третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового. Святкується 25 березня за григоріанським календарем, близько до весняного рівнодення, і 7 квітня за юліанським. У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року. В англійській традиції свято називалося «Днем Марії» (англ. Lady Day) і позначало початок англійського Нового року до 1752 року.
Одна з провідних тем у християнському іконописі та європейському живописі. Від слів благої звістки Гавриїла походить християнська молитва «Ave Maria».
В основі свята — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського описаного у Євангелії від Луки. Після того, як Марію заручили з Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав:
Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.» Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слові.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. В залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.
Українська православна, Єрусалимська, Українська греко-католицька церква, Російська, Грузинська, Сербська, українські помісна та автокефальна церкви і деякі інші святкують Благовіщення 7 квітня за григоріанським календарем.
Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Американська і деякі інші церкви східного обряду, а також Римсько-католицька церква і протестантські деномінації святкують Благові́щення 25 березня за григоріанським календарем.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте в подальшому народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.
До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я — «щоб чули весну і самі про себе дбали».
Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.
У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив».
Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.
Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.
Існує повір’я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить (Номис, 418). На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не запліднилося. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться з них каліки.
Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити. Бог благословляє на Благовіщення землю, або, як казали гуцули, — «вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі — мурахи, жаби, гади». Від Введення до Благовіщення не можна порати землі, а від Благовіщення можна вже над нею працювати, бо Бог поблагословив того дня рослини — «і всяке диханіє». Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в’яжуться з цією основною ідеєю пробудження землі і схованого в ній життя, що її український народ прив’язував до свята Благовіщення.
Крім того для українського селянина, за народною символікою, Благовіщення віщує, і тому з ним в’яжеться багато прикмет: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла. Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо іде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.
А також також інші прикмети в цей день пов’язані з врожаєм: наприклад, якщо в цей день (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи, якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.
Традиційні спостереження за птахами на Благовіщення також мають свої прикмети: щоб зрозуміти, чи буде весна холодною — треба подивитись на небо. Якщо на небі літають ластівки — скоро буде теплішати та взагалі весна буде теплою.
Вважають, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: «Благослов зиму руйнує». Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою, вважалось, що умивання такою водою додає їм краси.
Сьогодні, тобто 6 квітня 2021 року я пройшла вебінар (на сайті vseosvita.ua) на тему:
"Суїцидальна поведінка у підлітків: причини виникнення та алгоритми подолання", яку проводила кандидат психологічних наук Литвиненко О.О. та отримала сертифікат. Ця тема актуальна і важлива. Дякую організаторам за дуже цікавий вебінар та пророблену ними роботу!
Хочу запропонувати Вам добрі поради щодо економії електроенергії у вашому домі:
1. Виходячи надовго з приміщення, завжди вимикайте світло та побутові прилади.
2. Замініть лампи розжарювання на енергозберігаючі (діодні).
3. Правильно використовуйте електрочайник (своєчасно видаляйте накип).
4. Не ставте холодильник біля плити або батареї, та в місці де є прямі сонячні промені.
5. Дотримуйтесь прання речей згідно інструкції пральної машинки.
6. Не забувайте своєчасно міняти та чистити фільтри пилососа.
7. Підбирайте правильно каструлі і пательні відповідного розміру під комфорку вашої електроплити.
8. В налаштуваннях комп'ютера виберіть режим енергозбереження.
9. Користуйтеся кондиціонером тільки при закритих вікнах і дверях.
10. Додайте світильники у всіх ключових місцях квартири.
11. Частіше мийте лампи, плафони та вікна, бо бруд знижує освітленість на 30%.
12. Використовуйте нічний/денний тариф на електроенергію.
13. Встановіть систему "розумний дім", яка активно використовується в Європі.
Цими порадами користуюсь і я. І хоча енергозбереження і зменшує споживання енергетичних послуг, його результатом може бути щє і зростання якості довкілля, національної та особистої фінансової безпеки.
Сьогодні в світі відзначають День дурня або Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей.
В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це «День сміху». Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір!
У Великобританії жартувати і розігрувати людей можна тільки до обіду. Англійці вірять, що розіграші після полудня приносять невдачу жартівнику.
У Шотландії жартують не один, а два дні. Перший, 1 квітня, називається Днем зозулі, оскільки ошуканий стає "роззявою", а другий - День хвоста. Всі жарти 2 квітня пов'язані з нижньою половиною тіла. Вважається удачею, якщо людина сіла на завуальовану "подушку-пердушку", яка в підсумку видає характерні звуки. Ентузіасти розклеюють всюди картинки із закликом "Дай мені стусана". Такі пропозиції можна зустріти в кожному шотландському населеному пункті.
А ось в Німеччині вважають 1 квітня вкрай невдачливим днем, а люди намагаються не починати нових справ. Навіть народжених 1 квітня вважають нещасливими. Проте німці обманюють один одного, даючи нездійсненні доручення.
Португальці кидаються борошном в перший квітневий день, а французи намагаються приклеїти до спини перехожих паперову рибку. У Франції людей, які вірять в першоквітневі жарти, звуть "квітневою рибою". Аналогія не випадкова, саме в квітні найлегше зловити рибу, яка
перебуває в активному пошуку корму і ловиться на будь-яку наживку.
В Індії свято отримало назву Holi Festival і відзначається, як і в давні часи, 31 березня. Індійці не тільки багато жартують: кидаються спеціями, мажуть фарбами, розводять багаття.
В Україні 1 квітня в столиці гумору Одесі зазвичай проводять фестиваль "Гуморина". У 2018 році він триває 5 днів і закінчиться в неділю, у День сміху.
В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються.
Як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих. Причому все по тих же опитуванням найбільше каверз слід очікувати від студентів і, як не дивно, людей, що займаються бізнесом і мають свою фірму, зате бабусь побоюватися не варто, хоча може все і навпаки, адже на перше квітня жартують всі.
1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.
Кожна людина любить поприколюватися над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.
На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху.
Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.
Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.
Є й версія, за якою цим святом ми зобов'язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.
