19 лютого 2025 року в групі №14 відбувся захід до Міжнародного дня рідної мови, який проводила вчителька української мови і літератури Мороз Тетяна Василівна. На превеликий жаль, історія свята має дуже трагічне начало: 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови.
Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови.
Здобувачі освіти групи №14 мали можливість і нагоду читати і чути поезію румунською як рідною мовою, і звичайно ж - українською. Я, як майстер в/н цієї групи була запрошена на цей урок із задоволенням читала свій вірш, який написала до Дня рідної мови:
О мово рідна, калинова
О мово рідна, калинова,
Співуча, мила й чарівна,
Ти в серці кожного - основа,
Ти - наша гордість вікова.
Ти пахнеш житом і медами,
Дзвінка, як срібний передзвін,
Зігріта матерів словами,
Що дарували дух глибин.
Ти в колисковій ніжно ллєшся,
У думах предків гомониш,
В рядках Тарасових смієшся,
І в Лесіних віршах гориш.
Ти у словах, що серце гріють,
В розмовах щирих і піснях,
З тобою світ завжди радіє,
І сонце світить у житах.
Тебе, як волю, не скорити,
Ти - голос правди у віках!
Тебе ми бУдемо любити,
Бо ти в крові і в наших снах.
Допоки є в нас рідна мова,
То є і пісня і життя,
Рідненька, ніжна, калинова,
Ти наша мрія й майбуття!
17.02.2025
Щиро дякуємо Тетяні Василівні за цікавий захід, за любов до свого предмету, бо мова це - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Щиро вдячні Вам за терпіння і відданість своїй благородній справі!
На світі стільки різних мов,
Як квітів у гаю,
А рідна мова - то любов.
Отож люби свою!
(Ганна Черінь)
Немає коментарів:
Дописати коментар