Конкурс з української мови ім.Петра Яцика

             Сьогодні, тобто 29 листопада 2022 року в Чернівецькому ВПУ радіоелектроніки відбувся перший етап училищного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Завдання для конкурсу підготувала викладач української мови і літератури Проданчук Оксана Миколаївна.

             Брали в ньому участь кращі учні навчальних груп ЧВПУР, в тому числі і мої вихованці, здобувачі освіти групи №14. За результатами конкурсу визначать переможців, які будуть представляти наш навчальний заклад на наступному етапі. 

             Бажаю хлопцям успіхів та гарного настрою!

Табір підприємництва

              Здобувачі освіти групи №14 Чернівецького ВПУ радіоелектроніки, а саме: Янковський Андрій, Воробець Віталій, Пую Олександр та Унгурян Віталій брали участь у заході "Табір підприємництва". Дуже важливо впроваджувати розуміння змісту підприємництва серед молоді. Це майбутні юні підприємці.

              Дякуємо Junior Achievement Ukraine.

 

 

26 листопада 2022р. - День пам'яті жертв голодоморів

 

     День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. 

    Організаційний комітет підготовки і проведення заходів до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні закликав активізувати інформаційну кампанію про Голодомор на міжнародній арені.

    Про це повідомила перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.

    За її словами, Оргкомітет закликав Міністерство закордонних справ максимально активізувати інформаційну кампанію, спрямовану на поширення матеріалів про Голодомор в інших країнах.

    Метою кампанії є пролобіювати визнання Голодомору геноцидом тими країнами, які ще не заявили про таке визнання, і прийняття відповідних резолюцій міжнародними організаціями.

    Констанкевич також нагадала, що в межах вшанування жертв Голодомору в Києві вперше демонструють оригінальний альбом з фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica ІІ, яким вони були зроблені. 

    Виставка проходить у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду і триватиме до 27 листопада цього року.

    Нагадаємо, в 2022 та 2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору. Відзначають День пам'яті жертв Голодоморів у четверту суботу листопада, цьогоріч – 26 листопада.

   16 листопада 2022 року Верховна Рада України ухвалила Звернення до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. Метою звернення має на меті привернути увагу міжнародної спільноти до трагедії та усвідомити історичні паралелі між Голодомором-геноцидом 1932-1933 років і нинішньою агресією Російської Федерації проти України.

   Відзначимо, за останній тиждень низка країн долучились до визнання Голодомору геноцидом українського народу. Зокрема, такі рішення прийняли парламенти Ірландії та Молдови. Парламент Румунії визнав Голодомор злочином проти людства і українського народу.

   Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом із наміром знищити цілком чи частково українську націю як таку. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» та Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» від 28 листопада 2006 року.

   Цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

 

 

 

21 листопада 2022р. - День Гідності та свободи

         

     Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.

     День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

     Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

     Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

     "21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу", - ідеться в повідомленні Генштабу.

     Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний закликав українців пам’ятати про ціну свободи.

    «Вітаю із Днем Гідності та Свободи! Ціна нашої свободи – висока, пам'ятаймо про це!», - наголосив Залужний.

     Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив переконання, що Україна, як і у 2004 та 2013 роках, знову відстоїть свої Свободу та Гідність, але на цей раз уже назавжди.

     Спікер відзначив, що цей день було встановлено у 2014 році з метою відданя належної шани тим, хто у 2004 та 2013 роках постали на захист гідності та свободи українського народу, що призвело спочатку до Помаранчевої революції, а потім до Революції гідності.

   «Дуже важливо розуміти, що в 2004 році український народ постав на захист не конкретного кандидата у президенти, а саме на захист своєї свободи обирати керівника держави, а також на захист своєї гідності, оскільки не захотів мати президентом нав'язану росією двічі судиму людину, яка програла навіть нечесні вибори. Та й у 2014 році український народ постав на захист не тільки європейського вектора розвитку, він захищав свободу обирати собі долю незалежно від думки росії, а і свою гідність, оскільки гідний народ не може допустити знущання влади над своїми дітьми тільки за те, що вони публічно висловили свою незгоду з нею», - заявив Стефанчук у привітанні.

     Гідність та свобода вписані в генетичний код українців, наголошує Прем'єр-міністр України Денисм Шмигаль.

   «Століттями українська нація доводила, що ніхто не позбавить нас цих якостей. Цю істину підтвердили й доленосні для незалежної України революції та війна з російським загарбником. Агресор може спробувати лишити нас світла чи тепла, спробувати захопити наш дім, нашу землю, але йому не забрати в українців ані Гідність, ані Свободу», - йдеться у привітанні Прем'єр-міністра.

    Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що слова «гідність» і «свобода» рік тому були головними для українців, а сьогодні вони стали синонімами України для всього світу.

   «Україна щодня доводить, що гідність та свобода сильніші за підлість і терор. Згадайте ту зиму на Майдані. Було холодно, темно, страшно. Не лише за себе, а й за майбутнє країни. Але наша віра була сильнішою, і врешті ми перемогли. Ця віра за дев’ять років загартувалася та зміцнилася. Це одна з причин, чому я переконаний, що Україна вистоїть цю зиму та переможе», - наголосив Кулеба.

    До цього свята долучилися і здобувачі освітніх послуг Чернівецького ВПУ радіоелектроніки. Всі навчальні групи, в тому числі і мої вихованці, учні групи №14 заспівали пісню "Ой у лузі червона калина", щоб вкотре заявити - ми не скорені, нас ніхто не зламає та ми віддані своїй Батьківщіні. 

    А танцювальний гурток, в тому числі Ковалик Денис та Оленюк Андрій (група №14) показали творчу роботу, до Дня Гідності та свободи.

https://www.facebook.com/100018024465747/videos/888388469180828/

 

 

19 листопада 2022 року - 25-річчя польоту в космос Леоніда Каденюка

          Леонід Костянтинович Каденюк - український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання (2002-2006), Народний Посол України, Герой України (1997), кавалер ордена "За заслуги" III ступеня (2011), кавалер ордена "За мужність" (1998). Почесний громадянин міста Чернівці. Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича. Удостоєний медалі "За космічний політ" (1997). 

        У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу(чотири американці та один японець) здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. У кожного з космонавтів було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. Космонавти мали з'ясувати, як стан невагомості впливає на їх ріст та розвиток. Згідно з програмою протягом польоту Леонід Каденюк виконав десять експериментів. Окрім цього виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики “Людина і стан невагомості”. Це був прорив для України, яка здобула право називатися космічною державою. «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт. Під час польоту в космосі три прапори України, тризуб, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова - друга Каденюка, який загинув так і не побувавши в космосі .

        Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями. На одне з найпопулярніших питань журналістів "чи не було страшно", Каденюк лаконічно відповідав "було страшно цікаво". "Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя... Там розумієш наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу", – пізніше розповів астронавт. Під час польоту й пізніше, а саме — від жовтня 1997 по червень 2000 року та в грудні 2010 року — Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України. Про свої враження з польоту, Каденюк написав у власній книзі "Місія - Космос". 

        У житті був надзвичайно скромною людиною, завжди ходив пішки, без охорони, їздив метро чи громадським транспортом. Любив собак, опікувався безпритульними тваринами. У 2006 році блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.

 

 

 

 

Урок виробничого навчання учнів групи №14

                Тема уроку виробничого навчання: "Схема підключення склоочисника та склоомивача". 

        Здобувачі освітніх послуг групи №14 виконували завдання, поступово робили підключення по схемі. Більшість з них виконали завдання добре і своєчасно. Мої вихованці отримали хороші оцінки. Я сподіваюся, що мої вихованці навчаться усувати недоліки у автомобілі та стануть фахівцями широкого профілю.

13 листопада - Всесвітній день доброти

           Всесвітній день доброти – міжнародний день, який відзначається щорічно 13 листопада. День доброти – чудова можливість знайти час на хороші вчинки для людей та тварин. Добро врятує світ та з’єднає народи, тому що воно закладене в людській природі, саме тому робити гарні вчинки може кожен. Творити добро зовсім не важко, але в результаті люди наповняться співчуттям та добротою один до одного.

 

                                         Історія Всесвітнього дня доброти

            День доброти у 1997 році започаткував волонтерський японський “Всесвітній рух за доброту” (World Kindness Movement). Датою свята був обраний день відкриття першої конференції Всесвітнього руху доброти, який відбувся 13 листопада 1998 року. Тоді участь у конференції брали Канада, Австралія, Таїланд, Сінгапур, Велика Британія та США. Пізніше до руху доброти приєдналися й інші країни.

           Спеціально до Дня доброти французький художник Орель (Aurele) створив символ – відкрите серце. Також у свято заведено дарувати квіти друзям, знайомим, колегам чи просто перехожим.

Мета Всесвітнього дня доброти – залучати людей до добрих вчинків та благодійності.

 

                                              Чому ми любимо цей день? 

        Згідно з дослідженням японських і американських психологів, проведеним на базі університету Квансей Гакуїн і коледжу Кобе (Японія), прояв доброти й піклування – це не лише альтруїзм. Доведено, що люди, які роблять гарні справи, менше хворіють та краще себе почувають, а також живуть довше, ніж ті, хто постійно злиться та нервує. Крім цього, добрі люди легше переживають стресові ситуації, рідше страждають від низької самооцінки та комплексів, простіше знаходять спільну мову з іншими.

        Дані твердження мають медичне підтвердження: коли людина чинить щось хороше для когось, у неї підвищується рівень лімфоцитів, краще працює серце, розширюються судини, а мозок виробляє велику кількість ендорфінів (гормони, які заспокоюють та нейтралізують стрес). Також, чуйність до інших викликає душевний підйом через вироблення серотоніну, який, в свою чергу, має позитивний вплив на настрій людини.

        Важливо бути відкритою, приязною, щедрою, безкорисною та доброю людиною не лише під час свята, а взагалі у повсякденному житті. Справжня доброта – це коли ви робите хороші вчинки просто так і не чекаєте подяки та доброти у відповідь. Саме таке добро змінить світ на краще та посприяє тому, щоб на планеті запанувала щира любов людей один до одного.

 

                                 Чек-лист добрих справ

• Попросіть вибачення у того, кого ви образили.
• Відвідайте близьких і скажіть їм декілька приємних слів.
• Приготуйте печиво та пригостіть інших.
• Підвезіть сусіда на роботу чи на метро.
• Візьміть додому тварину із притулку.
• Оплатіть чек незнайомої людини у магазині.
• Поступіть місцем у транспорті.
• Нагодуйте людей похилого віку.
• Станьте донором крові.
• Пригостіть когось шоколадом.
• Зробіть сюрприз своїм рідним чи друзям.
• Подаруйте рослину в горщику, а не зрізані квіти.

Список добрих справ до Всесвітнього дня доброти

• Підніміть сміття.
• Погодуйте птахів на вулиці.
• Запросіть друга на обід.
• Приготуйте вечерю для всієї сім’ї.
• Напишіть лист тому, хто вплинув на ваше життя
• Зателефонуйте своїм рідним.
• Обійміть когось.
• Подружіться з кимось новим.
• Скажіть комусь, що ви його любите.
• Віддайте свої речі на благодійність.
• Оплатіть комусь вечерю.
• Посадіть дерево.
• Підтримайте Збройні сили України та поширюйте інформацію про донати.

 

 

 

9 листопада - День української писемності та мови

                      9 листопада - День української писемності та мови. Щороку Чернівецьке ВПУ радіоелектроніки долучається до цього свята. Цей рік не став виключенням. Викладачі та здобувачі освітніх послуг прийшли в училище у вишиванках, писали національний радіодиктант єдності 2022 "Твій дім" та брали участь у флешмобі. 

                      Радіодиктант об'єднав українців всього світу. Ми підтримуємо і спілкуємося українською мовою. Плекаємо у душі любов до рідної мови.

Пройшла курс та отримала сертифікат

                   Я завершила курс "Волонтерство під час війни" на сайті prometheus.org.ua та отримала відповідний сертифікат. Волонтер - це можливість зробити свій внесок у Перемогу України та перетворити світ на кращє.

 

Як виготовити powerbank своїми руками

               Учень групи №14 Чернівецького ВПУР Козачук Валентин демонструє на відео як можна зробити альтернативне джерело живлення - powerbank. Це відео було розміщено в групі нашого училища в соціальній мережі facebook. 

 

Виробниче навчання учнів групи №14 в майстерні

                    Виробниче навчання здобувачів освітніх послуг групи №14 проходить в Майстерні з діагностики та налагодження електроустаткування автомобільних засобів.

                    Тема уроку: "Підключення автомагнітоли".

 

 

Виготовлення своїми руками альтернативного powerbank

              Мій вихованець, здобувач освіти групи №14 Чернівецького ВПУ радіоелектроніки демонструє як своїми руками можно виготовити альтернативний powerbank.

             

3 листопада - День Буковинського віче

     

Третього листопада 1918 року у Чернівцях відбулися народні збори - Буковинське віче. Віче є дуже знаковою подією, адже воно проголосило возз'єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та подальшу злуку з Україною.Тоді Австрійська імперія припинила своє існування, і буковинцям треба було обирати свій шлях. Ми обрали Україну. 

        Збори відбулись у центрі Чернівців, де люди переважно проголосували за "прилучення австрійської часті української землі до України". Також учасники висловили протест проти проголошення Буковини румунською землею. Це рішення було історичним для буковинців, адже вони обрали свій шлях разом з Україною, незважаючи на тиск Румунії. 

        Сьогодні у Чернівцях на тій самій площі, де провели Буковинське віче, відбулись урочисті заходи з нагоди його річниці. 

---

Історична довідка:

   3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом як складовою частиною Української Національної Ради у Львові було скликано Буковинське віче. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Буковини.

  На центральній площі міста перед магістратом Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної (а саме Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Комполунзького повітів) із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».

   Це була найвизначніша подія ХХ століття в житті української громади нашого краю.

  Буковинське народне віче (зібрання, збори) 3 листопада 1918 року належить до найвизначніших подій в історії українського населення Буковини. У цей переломний момент багатовікової історії українців краю вирішувалася його державна приналежність, його історична доля.

 Як відомо, восени 1918 р. внаслідок воєнних поразок у війні з країнами Антанти Австро-Угорщина, до складу якої входила Буковина, наближалася до свого розпаду й утворення на її території окремих національних держав. Натхненні прикладом Східної України, що проголосили у листопаді 1917 р. Українську Народну Республіку, включилися у боротьбу за свою державність і українці західноукраїнських земель. На Українській Конституанті (Установчих зборах) 18-19 жовтня 1918 р. у Львові, у якій взяли участь  22 повноважні представники від Буковини, було створено Західноукраїнську державу у складі українських територій Східної Галичини, Північної Буковини і північно-східної частини Закарпаття (спочатку як автономної, а з 1 листопада 1918 р. після взяття влади українцями у Львові – як самостійної). Там було створено Українську Національну Раду (У.Н.Р.) як вищий орган влади для всіх західноукраїнських земель, у т.ч. для Буковини.

  24 жовтня цими ж делегатами львівської Константи у Чернівцях створено Українській Крайовій комітет як складову частину Української Національної Ради з повноваженнями діяльності у північній частині краю. Цей комітет і прийняв рішення про скликання на 3 листопада крайового віча буковинських українців

  Саме в руслі бурхливих подій національно-визвольної революції на західноукраїнських землях осені 1918 р. й відбулося  знамените Народне віче 3 листопада у Чернівцях. У ньому взяло участь майже 10 тис. осіб. З огляду на значну кількість учасників, багатолюдні народні зібрання проходили на площах та в кількох публічних приміщеннях Чернівців.

  Виходячи з права кожного народу на своє національне самовизначення, віче прийняло таку ухвалу: 1) м.Чернівці, українські (за урядовими переписами 1900 і 1910 рр.) повіти Заставнівський, Кіцманський, Вашковецький та Вижницький повністю, Чернівецький та Серетський - за винятком румунських громад, а також переважно українські громади Сторожинецького, Радівецького і Кимполунзького повітів творять окрему українську область; 2) у цій області найвищою визнається влада У.Н.Р. у Львові, якій пропонувалося перебрати державну владу якомога скоріше її повноважним представником у північній частині Буковини - Українським Крайовим комітетом; 3) запрошувалося усі національні меншини визначити свою чисельність (євреї визнавалися окремою нацією); 4) У.Н.Р. пропонувалося укласти конституцію, за якою законодавчі й виконавчі органи влади формувалися б пропорційно до національного складу населення на основі загального, рівного виборчого права при таємному голосуванні всіх дорослих осіб без різниці статі; 5) засуджувалося посягання румунських шовіністичних кіл на українську частину Буковини і водночас прокламувалася відсутність претензій українців на території, заселені переважно румунами, висловлювалася готовність до мирного порозуміння з Румунською національною радою Буковини.

 Та кульмінаційною була остання вимога, сформульована на самому вічі його рядовими учасниками: „Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України”.

 Рішення Буковинського народного віча стало керівництвом до дії тогочасних українських політиків краю, воно уповноважило Крайовий комітет як складову частину У.Н.Р. негайно перебрати владу від останнього глави крайової австрійської адміністрації Йосифа Ецдорфа, що й було здійснено без застосування збройної сили, конституційним шляхом 6 листопада 1918 р. і про що складено відповідний протокол.

 Ухвала віча, незважаючи на окупацію краю королівською Румунією, залишалася чинною й надалі як вагомий акт міжнародного права щодо безсумнівної легітимності входження Північної Буковини до складу ЗУНР і України.

 Буковинське народне віче своїм рішенням  визнало  рівноправність  національних меншин на території краю, чим узагальнило давні традиції міжнаціональної народної етики, традиції толерантності, взаєморозуміння, доброзичливості  між людьми  різних націй і конфесій, різних мов і  звичаїв буковинського краю. Ця подія, як і весь історичний шлях Буковини, сформували у світової громадськості уявлення про Буковину  як успішну модель міжетнічних взаємин, яка є прийнятною для всієї європейської спільноти.

 Ухвала Буковинського народного віча мала не тимчасове, кон’юнктурне, а фундаментальне значення на всю подальшу перспективу й означала: буковинцям разом із усіма українцями треба жити в єдиній Соборній Україні як державний народ. Цей основоположний акт українського державотворення на буковинській землі займає гідне місце серед таких визначних документів українського державного відродження, як чотири універсали Української Центральної ради, Конституція УНР, Маніфест Української Національної Ради 18-19 жовтня 1918 р. у Львові про створення Західноукраїнської держави (згодом ЗУНР) та ін. А ці документи, як відомо, були попередниками Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р., Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р., Конституції України 28 червня 1996 р.

 Пройшли десятиліття, та твердо висловлене й записане в резолюції віча жадання буковинців „Хочемо до України” надійно лягло однією з цеглин у міцну підвалину нашого спільного українського державного дому. В умовах незалежної України вдячні нащадки колишніх учасників віча щороку урочисто відзначають 3 листопада як регіональне державне свято єднання краю зі своєю Вітчизною –Україною.

 

 

Уроки виробничого навчання в майстерні ЧВПУР

                З великою зацікавленістю проходять уроки виробничого навчання у здобувачів освіти групи №14 Чернівецького ВПУ радіоелектроніки. Учні навчаються на ІІ курсі і вивчають діагностику автомобілів. Кожного вівторка вони працюють в майстерні з діагностики та налагодження електроустаткування автомобільних засобів. Мої вихованці використовують свої теоретичні знання на практиці, збагачують практичний досвід та оволодівають професійною майстерністю.

               Я і мій колега, майстер виробничого навчання Денис Іван Степанович, завжди підтримуємо їх пізнавальний інтерес до своєї професії. Бажаємо хлопцям кожного дня додавати у свою скарбничку новий досвід та знання, які стануть їм у пригоді.