22 січня - День соборності України

    

       Щороку в січні відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності. Свято День соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року. Однак у 2011 році воно було скасоване й натомість встановлено День соборності і свободи України. А вже у 2014 році президентським указом свято було відновлено як День соборності України. Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

                    День соборності України: історія свята

       22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.

              Значення та традиції святкування Дня соборності

        День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.

 Головною традицією у День соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.

Хоч День соборності України святкується на державному рівні, цей день не є офіційним вихідним, тому не передбачає додаткового дня для відпочинку.

Вулиці, названі на честь Дня соборності України, є в таких містах: Броди, Дрогобич, Жмеринка, Івано-Франківськ (вулиця 22 січня), Кривий Ріг (вулиця Соборності), Тернопіль (проспект Злуки) та інших.  

Щороку в січні відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-sobornosti-ukrajini-2021-data-istoriya-svyata-tradiciji-dnya-sobornosti-11290049.html

Щороку в січні відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-sobornosti-ukrajini-2021-data-istoriya-svyata-tradiciji-dnya-sobornosti-11290049.html

Щороку в січні відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-sobornosti-ukrajini-2021-data-istoriya-svyata-tradiciji-dnya-sobornosti-11290049.html

Щороку в січні відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-sobornosti-ukrajini-2021-data-istoriya-svyata-tradiciji-dnya-sobornosti-11290049.html

19 січня - Свято Водохреща

         Водохреща – одне з головних християнських свят. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православный відзначають Водохресний Святвечір Хрещення Господнє (Водохреща). Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є купання в ополонці.

                                               Водохреща: історія біблійного свята

       Водохреща починають святкувати 18 січня. Вечір цього дня носить назву Надвечір'я Богоявлення. Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем. У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому Водохреща називають також святом Богоявлення. 

                                                                 Звичаї на Водохреща

     Напередодні, а також в день свята Водохреща, склався звичай хрестити оглашенних (бажаючих прийняти Святе Хрещення), а на водоймах і в храмах здійснювалось освячення води. Вода, яка освячується в цей день, – найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби.

У наших предків існувало багато звичаїв, які обов'язково виконувалися кожною сім'єю і в кожному будинку. Наприклад, звичай, пов'язаний зі святою водою: у господині в хаті був особливий глечик, який використовувався тільки для хрещенської води, у нього збирали сніг у день свята, а після того, як він ставав водою, – заносили в льох і застосовували весь рік у разі хвороби.

                                                                   Водохресні традиції

      Існує безліч водохресних традицій і обрядів, що склалися за довгі тисячоліття. Однією з найбільш відомих традицій є приготування святкової куті з рису або пшениці з додаванням родзинок, меду, кураги і чорносливу. Всі члени сім'ї сідали за великим святковим столом, на якому були присутні кутя, узвар, вареники, млинці, здоба, страви з риби, каші, і разом чекали появи першої зірки на небосхилі. Тільки після цього можна було розговлятися, адже перед Водохрещам необхідно дотримуватися суворого посту. Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Вода освячувалася в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні. Священик опускає в спеціальну ополонку хрест. Ополонку носить назву "йордань", а освячена в ній вода – "велика агіаса", що означає "велика святиня". Вірять у те, що ця вода є такою ж чудодійною і святою, як і вода Йордану, в яку входив Ісус. 

     Також стало традицією купання на Водохреща. Особливо часто біля ополонок можна зустріти людей, які мають якісь захворювання, – вони вірять у зцілення чудодійною водою. Крім того, тим, хто вбирався і переодягався під час святкування Нового року, також слід зануритися у святу воду, щоб очиститися від гріха. У дворах храмів можна побачити довгі черги людей, охочих освятити воду. Однак ті, хто не зміг прийти на службу, можуть набрати воду з будь-якої водойми в водохресну ніч. Вважається, що у всіх джерелах в цей час вода набирає свою цілющу силу. 

                                                                Прикмети на Водохреща

Вважається, що прикмети, помічені на Водохреща 19 січня, найправдивіші. Наприклад:

• Якщо у цей день стоїть ясна погода і мороз, то літом слід чекати засухи, а якщо сніжна і похмура – на рясний урожай.
• Якщо під повний місяць відбудеться Богоявлення, то може статися великий розлив, а якщо чути частий гавкіт собак – до великої кількості дичини.
• У водохресний полудень люди дивилися в небо: якщо на ньому були сині хмари, то вірили в урожайний рік.

Дуже багато водохресних прикмет пов'язані з погодою, адже наші предки дуже залежали від сил природи. Наприклад:

• Якщо в день Водохреща повний місяць, то весь січень слід очікувати таку погоду, яка була наступні три дні після свята.
• Якщо небо було ясне й безхмарне, то і до кінця місяця погода повинна бути морозною і ясною. Якщо ж іде дощ, то до кінця січня буде хмарно і дощитиме.
  

 

 

 

 

 

Отримала сертифікат підвищення кваліфікації дистанційно (за видом "вебінар")

       Сьогодні, тобто 19 січня 2021року на сайті vseosvita.ua взяла участь у вебінарі на тему:

"Комунікація педагога з учнями: спілкуйтеся правильно", який проводила практичний психолог 

К.В. Кирилюк та отримала відповідний сертифікат.

13 січня - свято Маланки

    

    Мала́нка бо Ще́дрий ве́чір  — українське народне і церковне свято, вечір напередодні "старого" Нового року або святого Василія Великого 1; новорічний обряд з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів; учасник цього обряду; «переддень Нового Року». У XXI сторіччі святкування Маланки, в автентичному вигляді, збереглося переважно у селах Галичини, Буковини та Поділля.

   Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об'єдналися у свято Меланки.

                                                                                     Традиції

   У день 13 січня починалася підготовка до нового циклу різдвяно-новорічних свят. Господар ретельно прибирав все обійстя, добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Вважається, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Там його зустрічають духи предків та дух-Ладо, які вже з Святого вечора перебувають в оселі (в Рай-Дідухові, сіні та соломі). Побачити Щедрого бога може ще й домашня живність, яка в цю пору має здатність розповідати Богові про те, як господар її утримує та годує.

 Етнологи твердять, що Маланка — найдавніше українське свято, яке має глибокі прадавні коріння і сягає ще кам’яного віку (неоліту). Бо на західноукраїнських землях Маланка супроводжувалась цікавим театралізованим дійством. Ватаги молоді ділилися на військових персонажів (“старжу”) та звіроподібних (“диганію”). Відповідні маски виготовлялися вдома і передавалися у спадок. Очолювали містерію Маланки лідери – “калфи”, а кульмінацією була боротьба “ведмедів” – найсильніших хлопців кожного кутка села.

  “Маланкою” був, як правило, переодягнений дівчиною хлопець. Зазначені персонажі, а серед них були ще й “зірка”, “коза”, “дід”, “циган”, музики, міхоноша (нежонаті парубки) творили т.зв. “живий вертеп” і обходили з щедрівками кожну оселю, вітаючи усіх з наступаючим святом та бажаючи господарям всіляких гараздів: “Щедрий вечір, Добрий вечір, добрим людям на здоров’я!”

  Переодягнений у Маланку хлопець повинен був пританцьовувати, таким способом посилаючи господарям щастя та здоров’я. Щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими піснеспівами. Загалом, обрядодії Щедрого вечора присвячувалися сонцю, а Коляда, яка тривала 12 днів (7―19.01) була цілісною обрядовою системою й іменувалася Святом народження сонця.

  До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий.

                                                                    Страви на Старий Новий рік
  Страви на столі повинні бути ситними, щоб привернути добробут в сім’ю. На Щедру вечерю 13 січня готували, зазвичай, 12 страв: хліб, узвар, смажене м’ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, голубці, рибу, вареники з сиром та іншим начинням. Крім того, випікають спеціальні обрядові хліби — «Маланка» та «Василь» та варять другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки. Обов’язковим було приготування млинців, під час якого господині примовляли: “Щоб усе так росло в Новому році, як млинці на дріжджах та, щоб сонце добре гріло ниви, як вогонь пече млинці”. Із настанням сутінок уся родина має одягнути чисте вбрання, застелити скатерки й рушники, обкурити хату травою або ладаном і, прочитавши молитву, розпочати Щедру кутю.

                                                                              Дівчачі ворожіння 

  Хоч дівчата й самі з «Меланкою» ходять, і парубочу «Меланку» частують вечерею, проте знаходять час поворожити.

  Ворожать переважно так само, як на «Андрія». Бігають попід вікна слухати, питаються прохожих чоловіків: «Дядьку, як вас звати?», кидають через хату чоботи – куди впаде чобіт носком, туди й заміж вийде… Перелічують кілки в плоті: «удівець, молодець…».

  Дівчата зав’язують собі очі хусткою і навпомацки лічать кілля в плоті до дев’яти. Дев’ятий перев’язують хустинкою і ранком дивляться: рівний, гарний – наречений такий буде, а як кривий, горбатий, то й «доля» крива! А ще годують кота чи пса варениками, щоб довідатись: «Котра ж перша заміж піде?» Крім іншого, кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!».

 Хто присниться, з тим і випаде одружитись. Або ж перед сном кладуть в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: «Суджений-ряджений, перевези через місток». Якщо вранці цурпалка пристала до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився.

                                                                            Народні прикмети

• якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
• якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
• якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
• якщо падає м’який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
• який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
• якщо на Меланки сонячно й відлига, то чекай теплого літа. “Яка Меланка, такі й Петро з Павлом”;
• якщо вночі вітер дме з півдня – рік буде теплий, із заходу – буде вдосталь молока і риби, зі сходу – до врожаю фруктів;
• якщо зоряне небо – добре нестимуться кури;
• якщо ожеледь на деревах – уродить садовина;
• якщо сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, здоров’я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу – на неврожай і хвороби;
• якщо під старий Новий рік добрий сніг – сій гречку.
  

 

 

 

Пройшла підвищення кваліфікації дистанційно (за видом "вебінар") 10.01.2021р.

   10.01.2021р. пройшла на сайті "Всеосвіта" підвищення кваліфікації за видом "вебінар" дистанційно. Авторка вебінару - психологиня, методист Черниш О.С.

   Тема вебінару: "Згуртування дитячого колективу та робота з батьками в умовах дистанційного та змішаного навчання".