14 жовтня — День Українського козацтва

 

   14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. І водночас цей день відзначається Днем українського козацтва. У незалежній Україні це свято офційно існує з 1999 року (наказ Президента України від 7 серпня 1999р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.

   Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави – гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця – це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України.

  Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має  козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї.

 Постійні напади татар зі степу змушували українців боронити своє житло й майно. За підтримки турків кримські татари смертельними вихорами налітали на українські землі, забираючи в полон найкращий цвіт нашого народу: дітей, дівчат, молодих чоловіків,  щоб продати їх у рабство. Українці могли просто зникнути з лиця землі, якби не знайшли якихось способів боронитися. Ставши помітною воєнною силою пізнього Середньовіччя, козаки виступали як оборонці своєї землі від агресивних кочівників степу, що загрожували не тільки Україні, а й сусіднім країнам: Польщі, Молдові, Угорщині, Австрії.

 До того ж і влада чужоземців ставала дедалі жорстокішою. Українці, які звикли до свободи, шукають виходу. Найбільш енергійні та завзяті ідуть у степи, за Дніпровські пороги – на Запоріжжя. Там у вільних, але дуже небезпечних місцях і виникає український різновид європейського лицарства, особливий воєнний стан – козацтво. Мабуть, основу його складали шляхтичі, що мали військовий досвід, набутий ще за часів Київської Русі.

 Поступово козацтво розросталося. Дніпровські степи потребували сміливих і талановитих вояків, вільних  та відчайдушних людей. Козаків ставало дедалі більше, в них з’явилася чітка військова структура – вони об’єдналися в загони, вибрали собі ватажків, почали будувати свої укріплення на незаселених землях Запоріжжя. Через ці землі татари не раз атакували українські землі й землі Московії. Козаки заважали  їм у цьому. Вони відбивали у татар полонених селян, відбирали в них награбоване майно. Постійна небезпека та ймовірність раптових військових дій загартували їх і зробили безстрашними воїнами.  

 Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці, з її іконою. Окрім того, споконвіку на свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала гетьмана та визначала, як козацтву жити далі.

 

14 жовтня - День захисника України

                                                                          Дякую захисникам України!

    14 жовтня 2020 року відмічається День захисника України, яке співпало зі святкуванням Покрови Пресвятої Богородиці. 

     До цього славного свята долучилось і Чернівецьке ВПУ радіоелектроніки. Мої підопічні, учні групи №14, на уроці фізкультури прослухали гімн України і подякували всім захисникам України. Дякуємо Вам щиро!
     Бажаємо всім особам чоловічої статті міцного здоров'я, мужності, бадьорості, наснаги та оптимізму, сили і відваги!
     Ми вдячні вам, дорогі захисники, за можливість навчатися і відпочивати. Ми пишаємося Вами!!!

 

Прибирання території училища

 На вулиці стоїть гарна, тепла осінь. З дерев почало опадати листя...
 Отож, сьогодні, 12.10.2020 року, учні групи 14 Чернівецького ВПУ радіоелектроніки (як і інші групи) вийшли на прибирання території, яка закріплена за групою. Мої підопічні підмітали асфальтовані доріжки, збирали опале листя та сміття. Працювали старанно та з завзяттям.
Ми завжди дбаємо про чистоту території улюбленого училища та намагаємося виконувати роботу якісно.

 

14 жовтня - Свято Покрови Пресвятої Богородиці

 

    День Покрови Пресвятої Богородиці – це найдавніше свято на 14 жовтня. Воно вважається одним із найбільш шанованих у християнстві та має за собою досить цікаву історію. За легендою, у цей день вороги мали напасти на Константинополь, але у місто прийшла Пресвята Богородиця та вкрила усіх містян покровом свого одягу, захистивши їх від нападників. Навколо міста здійнялась така буря, що вороги навіть не змогли до нього наблизитись. Саме тому у цей день традиційно моляться про захист своєї оселі, своєї родини та рідної землі.

А оскільки українські козаки надзвичайно шанували християнські традиції та вважали Покрову одним з найбільших свят, то і для цих захисників 14 жовтня виявилось визначною датою. Саме у цей день вони святили свою зброю, яку шанували не менше ніж національні традиції.

Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю – саме ці якості були властиві українським повстанцям. Тож 75 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення Української Повстанської Армії. Армії, котра боролась за збереження самостійної України і з якої сьогодні беруть приклад наші захисники.

 Свято Покрови Пресвятої Богородиці переросло у чотири визначні для України події, які роз’єднані часом, але поєднані спільним сенсом. Це день захисника. Тієї людини, яка покладає усі свої сили аби захистити найдорожче.

Християни у цей день обов’язково відвідують церкву та моляться про захист оселі, міцне здоров’я та щасливу родину. Раніше, до Покрови усі мали закінчити роботу на полях, зібрати та укласти в комори урожай та починати готуватись до зими. Ця традиція має дохристиянське коріння, її часто приписують до язичницьких обрядових звичаїв. Також цей час вважався найкращим для одружень.

Для козаків Покрова була найбільшим святом, додались і свої традиції. У цей день було притаманно обирати нового отамана, вирішувати питання щодо будівництва нової церкви за кошти козаків. Також у цей день вояки святили свою зброю.

Повстанці так само вважали обов’язковим відвідування церкви та святили у цей день свою зброю. Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.

 

                                                                       Народні прикмети:

• Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
• Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.
• Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.
• Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.
• Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
• Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
• Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
• На Покрову вітер – весна буде вітряна.
• Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.
• Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.
• Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
• На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.
• Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
• Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.
• Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

 

 

Виробниче навчання в майстерні Чернівецького ВПУ радіоелектроніки.

    Учні групи №14 за професією "Слюсар-електромонтажник; Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування автомобільних засобів" на уроці виробничого навчання з теми: "Підключення та ремонт ближнього та дальнього світла автомобілів", сьогодні (тобто 9.10.2020р.) відпрацьовували навички та уміння роботи з освітлення автомобілів.

    До цього часу вони отримали теоретичні знання, що дало можливість застосувати їх на практиці. Наші хлопці ( на фото - Ориняк Олександр та Петращук Вадим) підключали та ремонтували ближнє та дальнє світло автомобілів. Майстри виробничого навчання Денис Іван Степанович та Машкова Тамара Леонідівна допомагають хлопцям освоїти на практиці набуті знання. Учням дуже подобаються уроки в/н, вони з задоволенням приходять працювати в майстерню. Сподіваюсь, що наші вихованці будуть хорошими фахівцями! :)

 

 

3 жовтня - День міста Чернівці

 

    День міста Чернівці в Україні святкують в першу суботу жовтня. Програма заходів традиційно розрахована на кілька днів. Святкування Дня міста в Чернівцях починається з урочистої частини, яка проходить на Центральній площі, біля будівлі міської Ратуші. Відкриття свята знаменують вітальні промови офіційних представників міської влади та бізнесу.

   Святкова афіша на День міста за традицією включає поетичний фестиваль, театральні вистави і презентації, виступи музичних колективів та концерт за участю популярних естрадних виконавців на Соборній площі, парад і виступ військового оркестру, барвисті ходи та яскраві шоу, організацію цікавих майстер-класів, конкурси та розваги для найширшої аудиторії. Увечорі всіх чекає феєрверк та святковий салют. Приходьте приємно провести час і отримати масу задоволення!

    Оборонне поселення на місці Чернівці, на лівому березі Прута, заснував у XII ст. галицький князь Ярослав Осмомисл. Фортеця з торговельно-ремісничим поселенням називалася Черн, або Чорне місто, мабуть, з-за чорних дерев’яних стін. Фортеця була зруйнована в 1259 році на вимогу татарського темника Бурундая.

   Через часті паводки на низькому лівому березі Прута, нове місто було побудоване на високому правому березі. Після розпаду Галицько-Волинського князівства в середині XIV ст. Чернівці переходили до Угорщини, Польщі, поки в 1359 році вони не увійшли до складу Молдавського князівства.

    Найперша письмова згадка про Чернівці була в грамоті про торгові привілеї, яку молдавський господар Олександр Добрий видав львівським купцям 8 жовтня 1408 року.

Місто розташовувалося на перехресті торговельних шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. З 1457 року тут проводилися ярмарки. За часів Стефана Великого Чернівці вже були містом: в 1476 році відомий вже цілий адміністративний район - «Черновських держава»; в документі 1490 року Чернівці прямо іменуються містом - «от место от Черновцех”. У XV-XVI ст. місто кілька разів руйнувалося і прийшло до занепаду. Внаслідок чергової російсько-турецької війни 1768-1774 років Чернівці знову були зайняті російськими військами, а потім перейшли під владу Австрії. Революція 1848-1849 років в Австрійській імперії усунула національні обмеження, призвела до автономії краю і міста та до загострення політичного суперництва між українським і румунським населенням Буковини. Під час Першої світової війни Чернівці були тричі під російською окупацією. В 1918-1940 роках цей край був під румунською владою.

    У 1940 році, відповідно до положень Пакту Молотова-Ріббентроппа, Буковина була розділена на Північну, яка відходила до СРСР, і Південну, що залишалася у складі Румунії. Чернівці були зайняті Червоною Армією і увійшли до складу УРСР. У липні 1941 року місто було зайняте румунськими військами (що воювали на боці Німеччини) і адміністративно увійшло до складу Румунії. У березні 1944 року Чернівці практично без бою знову були зайняті Радянською Армією.

    Міста обласного значення Чернівецької області: м. Новодністровськ, м. Чернівці.

Міста районного значення Чернівецької області: м. Вашківці, м. Вижниця, м. Герца, м. Заставна, м. Кіцмань, м. Новоселиця, м. Сокиряни, м. Сторожинець, м. Хотин.

В 2020 році День міста Чернівці припадає на 3 жовтня.