Виховна справа на тему: "28 червня - День молоді".

                      

         Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна і Білорусь відзначають День молоді. В Україні День молоді встановлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указом Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» та Указом № 600/2011 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599" і відзначається щорічно в останню неділю червня, також відомий під назвою «День молоді».

        Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. В Росії офіційно відзначається День молоді 27 червня, хоча його традиційно святкують в останню неділю червня.

       Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.

       Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.Турбота про молоде покоління є важливою частиною соціальної роботи. Розроблена і здійснюється молодіжна політика. Держава підтримує молоді сім’ї. Розширюються можливості для отримання середньої, вищої, спеціальної освіти. Розвиваються юнацькі та молодіжні клуби та центри. Велика увага приділяється зниженню молодіжного безробіття. В 2020 році День молоді припадає на 28 червня. 

       В Україні на сьогоднішній день налічується понад 11 млн. молодих людей, що становить 22,6% населення країни, незважаючи на велику чисельність і очевидні специфічні особливості представників молодого покоління ця категорія населення ще недостатньо визначена та вивчена.

       На початку ХХ ст. "молодь" розглядається в політичному аспекті, як кожне нове покоління, що засвоїло і продовжує традиції своїх попередніх поколінь. Перше у післявоєнний період наукове визначення молоді знаходимо у В. Лисовського. "молодь – це покоління людей, які проходять стадію соціалізації, засвоюють загальноосвітні, професійні і культурні функції і готуються суспільством до засвоєння і виконання соціальних ролей". Ще один дослідник дефініції "молодь" В. Голофаст прийшов до висновку, що молодою можна вважати таку людину, основною соціальною функцією якої є підготовка до статусу дорослого члена суспільства. Такий процес включає в себе закінчення "біологічного" дозрівання, досягнення "психологічної зрілості" і засвоєння деякого об’єму соціального досвіду, який властивий дорослим. У радянський період молодь визначалася, як соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення, соціально-психологічних якостей.

      Стосовно вікового цензу, то соціологи різних країн визначають по-різному. Зокрема, у США період молодості виділяють з 12 до 24 років, при цьому розділяють на "юність" (12-18 років) та "молодих дорослих" (18-24 роки). В українському законодавстві (закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 р.) вказано, що "молодь, молоді громадяни України віком від 14 до 28 років".

      Ряд відомих вітчизняних вчених (І. Кон, В. Боряз) вважають, що вікові рамки молоді на сьогоднішній день зазнали деяких змін, а саме: людину віком від 16 до 30 років слід вважати молодою, причому на думку цих вчених, нижня межа повинна досягнути навіть 35 років. В основі цього лежить висловлене деякими науковцями міркування про "пролонгацію" (продовження часу молодості).

 

Виховна справа на тему: "28 червня - День Конституції України".

        Термін “конституція” походить від лат. constitutio – установлення, устрій.
Конституція – категорія історична. Окремі її елементи були сформульовані в працях давньогрецьких філософів, зокрема Платона і Аристотеля, указах імператорів Стародавнього Риму, які мали силу джерела права, в актах конституційного типу – хартіях (Магдебурзьке і Любекське право 13-18 ст.). Ідея створення Конституції виникла в Англії у 17 ст. Поява конституцій пов'язана з епохою буржуазних революцій. Першими конституціями цього періоду вважаються конституції штатів Північної Америки: Декларація прав Віргінії (1776 р.), Біль про права Пенсільванії (1776 р.), Конституція Массачусета (1780 р.), Конституція Північної Кароліни (1776 р.) та інші. Першими конституціями в Європі вважаються конституції Пилипа Орлика 1710 р., Конституції Франції та Польщі 1791 р.

        Конституція – це як правило, єдиний правовий акт або система таких актів, за допомогою яких народ, чи органи держави, які виступають від його імені, встановлюють основні принципи устрою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, визначають статус державної влади і місцевого самоврядування, механізм їх здійснення, закріплюють права і свободи людини й громадянина.

        Конституція – це особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство по відношенню до всіх її актів. Це не просто закон, а основний закон країни: закон законів. Конституція оформляє національну систему права, об'єднує діюче законодавство, визначає основи законності і правопорядку в країні.

        Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на її п'ятій сесії 28 червня 1996 р. Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки       Конституція є Основним Законом держави, який визначає та закріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.

        Конституція України є основою правової системи нашої держави. Під останньої розуміють сукупність усіх правових явищ, що існують у суспільстві з приводу його створення, реалізації та охорони. Вона зміцнює державу, сприяє її політичному єднанню, соціально-економічному розвиткові суспільства в цілому.


Визначальні риси сучасних конституцій такі:

• конституції зазвичай пов'язані з закріпленням демократичного ладу, хоч історія знає і винятки з цього права (конституції тоталітарних держав);
  
• сучасні демократичні конституції спрямовані передусім на закріплення прав і свобод людини й громадянина;
  
• народ визнається основним джерелом влади в суспільстві;
  
• державна влада діє на основі принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки;
  
• демократичні конституції найважливішим принципом суспільного життя вважають принцип порозуміння, розумного компромісу між різними соціальними верствами населення та політичними угрупуваннями;
  
• закріплюється принцип ідеологічної багатоманітності, яка звільняє особистість від диктатури панівної думки.
  

Юридичні властивості конституції:

1. конституція – це насамперед, закон, тобто акт виняткової ваги і значення;
   
2. конституції притаманне юридичне верховенство, найвища юридична сила у порівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищувати конституцію;
   
3. конституція є основою правової системи країни, її законодавства; поточне законодавство розвиває конституційні приписи, деталізує їх;
   
4. конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни;
   
5. існує досить складний механізм реалізації конституції, оскільки її дія відбувається на двох рівнях: на рівні реалізації конституції в цілому та на рівні реалізації конституційних норм.
   

       Отже, Конституція України є водночас основним законом і держави, і всього суспільства. Звідси й поняття “конституційний лад” передбачає об'єднання суспільного й державного начал у єдине ціле. Особливо це притаманно конституціям, що були прийняті після другої світової війни, а також після розпаду так званого соціалістичного табору. Прикладом у цьому плані можуть служити Конституція Чеської Республіки 1992 р., Конституція Республіки Хорватія 1990 р., Конституція Республіки Болгарія 1991 р. та основні закони багатьох інших держав.

Неважко побачити, що Конституція має як правові, так і політичні ознаки. Отже, Конституція є рівночасно і політичним, і правовим актом. Причому цей правовий акт має найвищу юридичну силу, тобто настановам і вимогам Конституції повинні відповідати всі без винятку правові акти, що видаються і діють у країні (ст.8 Конституції України).

      Конституція України складається з преамбули, 15 розділів (161 стаття). Конституція починається зі вступної частини, яка традиційно іменується преамбулою. В ній проголошено, що Конституція приймається Верховною Радою “від імені Українського народу”, що його складають “громадяни України всіх національностей”, що її основою є здійснення “українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення”. У преамбулі зафіксовано завдання забезпечення в Україні прав і свобод, гідних умов життя людини, зміцнення громадянської злагоди, розвитку і зміцнення демократичної, соціальної правової держави.
      В нинішньому році українці відзначають 23 річницю прийняття Конституції незалежної України. День Конституції – 28 червня, згідно з текстом основного закону України, є державним святом. І воно єдине, з усіх державних свят України, встановлене положеннями самої Конституції. Україна може похвалитися багатовіковою історією конституційного процесу. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII століття – в 1710 році. Документ встановлював права та обов'язки членів Війська Запорізького, і за оцінками істориків, став однією з перших європейських конституцій Нового часу. Чинності  конституція Орлика, однак, так і не набула.
      З розпадом Російської Імперії Україна отримала шанс на незалежність, який спробувала реалізувати, в тому числі, і прийняттям власного основного закону. Центральна Рада УНР затвердила Конституцію 29 квітня 1918 року. Цей день, на жаль, став останнім днем існування Центральної Ради – вона була повалена гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Апарат Скоропадського, в свою чергу, опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» – установчий документ, в якому закладалися основи української державності.
     З приходом радянської влади конституційний процес незалежної України припинився. Конституції УРСР публікувалися в 1919, 1929, 1937 і 1978 році. Лише розпад Радянського Союзу дозволив країні відновити розробку власного основного закону і затвердити його у 1996 році.

Підвищення кваліфікації за видом "вебінар" (дистанційно).

             17.06.2020р. пройшла підвищення кваліфікації за видом "вебінар" (дистанційно) на тему: "Формування емоційної стійкості педагога в процесі підготовки до нового навчального року" та отримала практичні і теоретичні знання та навички згідно з темою вебінара, який проводила психолог О.С. Черниш.