23 серпня 2019 року у свято - День Прапора України та напередодні Незалежності України я з колегами ВПУ радіоелектроніки відвідала Чернівецький музично-драматичний театр ім.О.Кобилянської. Ми дивились виставу "Трагедія бунту", за п'єсою Панаса Мирного
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?".
На спектаклі були присутні наші колеги з інших навчальних закладів. Ідея спектаклю - народ жив би мирно, якби не нестерпне знущання над ним. Дія відбувається в селі Піски, де селяни шукають правди разом з їхнім протестантом - героєм роману Чіпкою. Спектакль проходив майже 2,5 години, тримав слухачів у напрузі. Всі артисти чудово грали свої ролі.Мені особисто сподобалась робота артистки, яка грала матір Чіпки - Мотрю. Артистка так перейнялася своєю грою, що навіть на поклоні була щє в образі і розхвилювала мене до сліз.
В кінці спектаклю глядачі подарували артистам квіти та гарно аплодували. Кожне відвідування мною театру залишає у моєму серці незабутнє враження. Так дійсно, театр формує у громадян оптимістичний світогляд і виховує культурно та естетично. Недарма, М.В.Гоголь сказав : "Театр - це кафедра, з якої можна багато добра принести людям".
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?".
На спектаклі були присутні наші колеги з інших навчальних закладів. Ідея спектаклю - народ жив би мирно, якби не нестерпне знущання над ним. Дія відбувається в селі Піски, де селяни шукають правди разом з їхнім протестантом - героєм роману Чіпкою. Спектакль проходив майже 2,5 години, тримав слухачів у напрузі. Всі артисти чудово грали свої ролі.Мені особисто сподобалась робота артистки, яка грала матір Чіпки - Мотрю. Артистка так перейнялася своєю грою, що навіть на поклоні була щє в образі і розхвилювала мене до сліз.
В кінці спектаклю глядачі подарували артистам квіти та гарно аплодували. Кожне відвідування мною театру залишає у моєму серці незабутнє враження. Так дійсно, театр формує у громадян оптимістичний світогляд і виховує культурно та естетично. Недарма, М.В.Гоголь сказав : "Театр - це кафедра, з якої можна багато добра принести людям".
