пʼятниця, 17 квітня 2020 р.

Виховна справа на тему: "Червоний рівень забруднення повітря у Києві".

             

        Повітря в українській столиці визнали найбруднішим у світі, а влада закликала киян не покидати домівки.
        У Державній службі з надзвичайних ситуацій розповіли, чому у Києві стало бруднішим повітря. Як повідомляє прес-служба ДСНС, упродовж дня 16 квітня на території Київської області зафіксовано випадки загорання трав’яного настилу та лісової підстилки, зокрема у Вишгородському, Іванківському районах та на території Ірпінської зони й міста Києва.
      "Також на території міста Києва та Київської області спостерігались непоодинокі випадки спалювання сухої трави та сміття на території приватних домогосподарств. Крім того, на території Житомирської області триває гасіння декількох осередків загорання трав’яного настилу. Разом з тим повідомляємо, що протягом дня вітер був західного напрямку, а на вечір змінився на північно-західний. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням умов пересування повітряних мас та атмосферного тиску утворилися сприятливі умови для поширення продуктів горіння у повітрі на території міста Києва", - йдеться у повідомленні. Рятувальники переконують, що хімічної та радіологічної загрози таке явище не несе. "Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень", - додали у ДСНС.
      Ввечері 16 квітня Київ очолив рейтинг міст світу із найбруднішим повітрям, складений компанією IQAir. До цього у КМДА закликали мешканців столиці не виходити з дому та зачинити вікна через виявлення у повітрі продуктів горіння. Їх причиною стали пожежі у Чорнобильській зоні та навколишніх регіонах, а також північно-західний вітер.






Повітря в українській столиці визнали найбруднішим у світі, а влада закликала киян не покидати домівки. Киянам радять не виходити на вулиці / фото ДСНС Киянам радять не виходити на вулиці / фото ДСНС У Державній службі з надзвичайних ситуацій розповіли, чому у Києві стало бруднішим повітря. Як повідомляє прес-служба ДСНС, упродовж дня 16 квітня на території Київської області зафіксовано випадки загорання трав’яного настилу та лісової підстилки, зокрема у Вишгородському, Іванківському районах та на території Ірпінської зони й міста Києва. Читайте такожУ Києві через забруднення повітря посилили миття вулиць "Також на території міста Києва та Київської області спостерігались непоодинокі випадки спалювання сухої трави та сміття на території приватних домогосподарств. Крім того, на території Житомирської області триває гасіння декількох осередків загорання трав’яного настилу. Разом з тим повідомляємо, що протягом дня вітер був західного напрямку, а на вечір змінився на північно-західний. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням умов пересування повітряних мас та атмосферного тиску утворилися сприятливі умови для поширення продуктів горіння у повітрі на території міста Києва", - йдеться у повідомленні. Рятувальники переконують, що хімічної та радіологічної загрози таке явище не несе. "Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень", - додали у ДСНС. Деякі мешканці столиці викладають у Facebook відео, демонструючи, що відбувається вночі на вулицях міста. Як повідомляв УНІАН, ввечері 16 квітня Київ очолив рейтинг міст світу із найбруднішим повітрям, складений компанією IQAir. До цього у КМДА закликали мешканців столиці не виходити з дому та зачинити вікна через виявлення у повітрі продуктів горіння. Їх причиною стали пожежі у Чорнобильській зоні та навколишніх регіонах, а також північно-західний вітер.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/ecology/10962689-u-dsns-rozpovili-chomu-v-kiyevi-pogirshilasya-yakist-povitrya-video.html
Повітря в українській столиці визнали найбруднішим у світі, а влада закликала киян не покидати домівки. Киянам радять не виходити на вулиці / фото ДСНС Киянам радять не виходити на вулиці / фото ДСНС У Державній службі з надзвичайних ситуацій розповіли, чому у Києві стало бруднішим повітря. Як повідомляє прес-служба ДСНС, упродовж дня 16 квітня на території Київської області зафіксовано випадки загорання трав’яного настилу та лісової підстилки, зокрема у Вишгородському, Іванківському районах та на території Ірпінської зони й міста Києва. Читайте такожУ Києві через забруднення повітря посилили миття вулиць "Також на території міста Києва та Київської області спостерігались непоодинокі випадки спалювання сухої трави та сміття на території приватних домогосподарств. Крім того, на території Житомирської області триває гасіння декількох осередків загорання трав’яного настилу. Разом з тим повідомляємо, що протягом дня вітер був західного напрямку, а на вечір змінився на північно-західний. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням умов пересування повітряних мас та атмосферного тиску утворилися сприятливі умови для поширення продуктів горіння у повітрі на території міста Києва", - йдеться у повідомленні. Рятувальники переконують, що хімічної та радіологічної загрози таке явище не несе. "Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень", - додали у ДСНС. Деякі мешканці столиці викладають у Facebook відео, демонструючи, що відбувається вночі на вулицях міста. Як повідомляв УНІАН, ввечері 16 квітня Київ очолив рейтинг міст світу із найбруднішим повітрям, складений компанією IQAir. До цього у КМДА закликали мешканців столиці не виходити з дому та зачинити вікна через виявлення у повітрі продуктів горіння. Їх причиною стали пожежі у Чорнобильській зоні та навколишніх регіонах, а також північно-західний вітер.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/ecology/10962689-u-dsns-rozpovili-chomu-v-kiyevi-pogirshilasya-yakist-povitrya-video.html

Участь в онлайн-конференції з предмету "Зарубіжна література".

                 16 квітня 2020 року я, як майстер в/н, та деякі учні групи №14 прийняли участь в онлайн-конференції "Zoom", яку проводила викладач зарубіжної літератури Тащук Ю.Ю.
                 Тема уроку: Епічний театр Бертольта Брехта та його "Матінка Кураж та її діти".
                 Викладач Тащук Юлія скинула презентацію у "Classroom" (матеріали до вивчення даної теми), які мають опрацювати учні групи №14.
                 Учні групи №14 та керівники групи висловлюють вдячність викладачу за гарний урок та доступне пояснення нового матеріалу.



четвер, 16 квітня 2020 р.

Виховна година на тему: "Пожежі у Чорнобильській зоні".

         У 2020 році взагалі краще й не виходити з дому, до епідемії коронавірусу в Україні додалось інше лихо – масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. І хоч влада не б’є на сполох, мовляв, радіаційний фон у нормі й небезпеки немає, усе ж таки експерти зазначають, що ризик розповсюдження радіації є.
         Наразі невідомо точна площа пожежі. В Державному агентстві з управління зоною відчуження зазначили, що вона складає приблизно 10 тисяч га. Точно можна буде підрахувати після погашення вогню. У 2015 році у цій зоні згоріло 15 тисяч га.
Так, це вже не перша масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. Зі слів в.о. голови Агентства Катерини Павлової, влада винна у тому, що стався рецидив.




     Після пожежі у 2015 році на цій території лишилось згарище, яке дуже швидко зайнялось й посприяло масштабному розповсюдженню вогню. На думку Павлової, влада повинна була знешкодити це згарище аби не допустити повторного загорання, але цього за п’ять років не було зроблено. У цій зоні дуже небезпечно боротися з вогнем, адже залишки погорілих дерев падають як сірники. А радіаційний фон на цій території завищений.

Які наслідки пожежі в Чорнобильській зоні для людей?
 
       Влада запевняє, що всі рятувальники забезпечені необхідними засобами для захисту. А пересічним громадянам взагалі не варто перейматися, адже заміри повітря на радіацію у Києві та інших населених пунктах не перевищують норму. Такі меседжі надсилає ДСНС та уповноважені особи держави.
      Проте експертка Центру екологічних ініціатив "Екодія" Олена Міскун переконує, що загроза зовсім в іншому.
      Замірювання радіаційного фону не допоможе, він лишиться незмінним, оскільки нових викидів радіації не було. Основна проблема це те, що радіаційні частинки осідають на полях й потраплятимуть до людей з продуктами,
– сказала у коментарі 24 каналу Олена Міскун.
     Радіоактивні елементи, які вилетіли з ядра реактора у 1986 році, продовжують лежати на землі у зоні відчуження й вони нікуди не поділись. Тисяча років мине поки вони стануть неактивними. Тому коли у цій зоні щось горить, повітря піднімає згорілі залишки у вигляді диму й попелу разом з радіоактивними часточками, розповіла еколог.
Й не варто чекати на підвищення радіаційного фону, запевнила Олена Міскун, небезпека полягає у тому, що цей попіл розповсюджується на інші території й країни. Його не достатньо аби рівень фону показав наднормову цифру, водночас, якщо ці радіоактивні матеріали потраплять на продукти харчування, те що у нас надходить з полів, людина, яка їх вживає матиме проблеми зі здоров’ям. Найгірший варіант – можна вдихнути цю небезпечну часточку.
Посадовці або закривають очі на це, або не розуміють проблеми, підсумувала Олена Міскун.

Які наслідки пожежі для природи?

Цей ліс особливий. Він уявляв собою унікальний експеримент, коли природу залишили на дуже довгий час у спокої, такий собі унікальний біосферний заповідник, у якому природа належала сама собі, продовжує розповідати еколог.





 Пожежа в Чорнобильській зоні 8 квітня / Фото NASA
 
Там почали відроджуватись популяції диких звірів. Це була унікальна можливість лісу вирости й вилікуватись. Пожежа звісно негативно вплине на все те, що там встигло відродитися.
І винні у цьому люди. Нагадаємо, що пожежу розпочав раніше судимий 27-річний чоловік. Він заради забави підпалив сухостій.
ам почали відроджуватись популяції диких звірів. Це була унікальна можливість лісу вирости й вилікуватись. Пожежа звісно негативно вплине на все те, що там встигло відродитися.
І винні у цьому люди. Нагадаємо, що пожежу розпочав раніше судимий 27-річний чоловік. Він заради забави підпалив сухостій.
У 2020 році взагалі краще й не виходити з дому, до епідемії коронавірусу в Україні додалось інше лихо – масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. І хоч влада не б’є на сполох, мовляв, радіаційний фон у нормі й небезпеки немає, усе ж таки експерти зазначають, що ризик розповсюдження радіації є.
https://24tv.ua/pozhezha_u_chornobilskiy_zoni_chi_ye_nebezpeka_dlya_lyudey_n1319531
У 2020 році взагалі краще й не виходити з дому, до епідемії коронавірусу в Україні додалось інше лихо – масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. І хоч влада не б’є на сполох, мовляв, радіаційний фон у нормі й небезпеки немає, усе ж таки експерти зазначають, що ризик розповсюдження радіації є.
https://24tv.ua/pozhezha_u_chornobilskiy_zoni_chi_ye_nebezpeka_dlya_lyudey_n1319531
У 2020 році взагалі краще й не виходити з дому, до епідемії коронавірусу в Україні додалось інше лихо – масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. І хоч влада не б’є на сполох, мовляв, радіаційний фон у нормі й небезпеки немає, усе ж таки експерти зазначають, що ризик розповсюдження радіації є.
https://24tv.ua/pozhezha_u_chornobilskiy_zoni_chi_ye_nebezpeka_dlya_lyudey_n1319531
У 2020 році взагалі краще й не виходити з дому, до епідемії коронавірусу в Україні додалось інше лихо – масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. І хоч влада не б’є на сполох, мовляв, радіаційний фон у нормі й небезпеки немає, усе ж таки експерти зазначають, що ризик розповсюдження радіації є.
https://24tv.ua/pozhezha_u_chornobilskiy_zoni_chi_ye_nebezpeka_dlya_lyudey_n1319531
У 2020 році взагалі краще й не виходити з дому, до епідемії коронавірусу в Україні додалось інше лихо – масштабна пожежа у Чорнобильській зоні. І хоч влада не б’є на сполох, мовляв, радіаційний фон у нормі й небезпеки немає, усе ж таки експерти зазначають, що ризик розповсюдження радіації є.
https://24tv.ua/pozhezha_u_chornobilskiy_zoni_chi_ye_nebezpeka_dlya_lyudey_n1319531

середа, 15 квітня 2020 р.

Участь в онлайн-уроках з предметів "Біологія" та "Геометрія" (13.04.2020-14.04.2020).

                 13-го квітня 2020 року я, як майстер в/н, та деякі учні групи №14 прийняли участь в онлайн-конференції "Zoom", яку проводила викладач біології та хімії Урбанська Ірина Олегівна.
                 Тема уроку - "Симбіоз та його форми" та 14.04.2020р.  - з викладачем математики
Горбаль Г.П. з предмету "Геометрія" (тема уроку: "Піраміда").
                 Викладачі скинули мені презентацію (матеріали до вивчення даної теми), які я пізніше передала учням у "групу №14 нова" (viber). Колеги працюють з учнями дистанційно з метою підвищення якості знань та підготовки учнів до ЗНО на майбутнє.
                 Учні групи №14, я і мій колега по групі Денис І.С. висловлюють вдячність викладачам за актуальність та доцільність наданої інформації.

                                                                    Презентація з предмету "Біологія".

















Презентація з предмету "Геометрія". 






середа, 8 квітня 2020 р.

Виховна справа на тему "Свято Великодня"

        Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха.
Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято - Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.
        Великдень відноситься до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної не має. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови ”Пасха” - ”проходження повз, позбавлення ”. Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.
       Отже, що нам розповідають церковні перекази? Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки посвятив він мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди і звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за 30 срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого вчителя і передав до рук ”правосуддя”. Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. І Ісуса Христа було розп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками.
      Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пілата тіло вчителя і поховав його у власному саду, точніше, в кам’яній печері, що знаходилася в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й недуже-то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, - і Син Божий воскрес. Протягом 40 днів після свого чудесного воскресіння являвся він спочатку Марії Магдалині, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже. Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого вчителя.
Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з’являвся своїм апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому великодні свята й тривають протягом сорока днів.

пʼятниця, 3 квітня 2020 р.

Благовіщення - релігійне свято зустрічі весни (матеріал для виховної справи)


           Благовіщення (Благовіст) — велике свято, одне з найшанованіших в українців. Воно присвячується Пресвятій Діві Марії, Саме цього дня, 7 квітня, за православним календарем, Богородиці явився архангел Гавриїл із благою звісткою про божественне втіленняїї майбутнього Сина — Спасителя Ісуса Христа.
— Це велике свято, таке велике, що не можна працювати, навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день.
«На Благовіщення і птиця гнізда не в’є».
«На Благовіщення і птиця не несеться і кубла не в’є».
«Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись вила кубло в день Благовіщення».
«Ніяка птиця не в’є гнізда в цей день, один тільки горобець не знає свята Благовіщення, бо він, бач, бусурмен поміж птицями».
         «Якщо яка-небудь птиця проспить Благовіщенську заутреню або в цей день зів’є гніздо, тоді віднімаються у неї крила на кілька день, і вона не може літати, а тільки бігає по землі, розчепіривши крила. Цього ніхто не може бачити, крім відьми, яка тоді не літає, а сидить тихенько вдома».
         Колись вірили, що на Благовіщення, як і на Великдень, сонце, виходячи з-за гір, грає.
«Благовіщення... уважається великим святом — але без зайвих жартів та пустощів... а, навпаки, суворого, аскетичного характеру: все, що належить до зачинання та народження і т. д., обставлене різними суворими заборонами. Це — свято землі, супроти котрого наказується боязкий містицизм, щоб його чимсь не споганити, не порушити...»
         До Благовіщення майже ніколи не починали робіт на землі, «бо ще Бог землю не благословив». Не сіяли розсаду і навіть боялися випадково взяти насіння в руки. Говорили, що коли торкнутися бурякового насіння, то виросте не солодкий буряк, а гірка редька. Вважали, що на Благовіщення Бог «розмикає» землю і, розкривши небеса, нахиляє голову до самої землі, щоб зігріти її Своїм диханням. Гуцули вірили, що лише після цього всіляка живність, яка на зиму ховається, вилазить наверх. Мабуть, тому й не дозволялися в цей урочистий день жодні сільськогосподарські роботи.
         На Лівобережжі казали, що цього дня Бог благовістить землю для сівби. Тому після свята вже можна було сіяти, а на Благовіщенському тижні слід було завершити оранку під ярину. Цей тиждень називали ще «вдовин плуг», себто дні, коли громадою орали поле родинам, де не було господаря, — вдовам і сиротам.
         Після перших трьох днів свята починали займатися капустою. Вважалося, що для неї — чи не найважливішої городньої рослини в українців — це найсприятливіша пора. Перебирали капусту в льохах, сіяли розсаду. Зазвичай готували і страви з капусти: тушковану капусту, капусняк, капустяники, завиваники з капусти та інше.
        Два-три дні свята не працювали, не робили нічого, крім нагальних хатніх справ. Кажуть, на Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є, курка не несеться. Тому знесене на Благовіщення яйце під квочку не клали — однаково з нього нічого не вилупиться. За повір’ям, зозуля відкладає яйця у чужі гнізда, бо вона була покарана за те, що колись звила гніздо на Благовіщення. Цього дня не позичали яєць, бо це могло зашкодити курям: вони перестали б нестися. Народжене на Благовіщення теля чи ягня намагалися якомога швидше зарізати, «бо з благовісного теляти чи ягняти добра не ждати».
        Після свята господар випускав на подвір’я худобу, котів і собак, щоб «весну понюхали і сонце побачили», щоб добре паслися й самі про себе дбали, а також виносив з омшаника вулики з бджолами (якщо на Теплого Олекси ще було холодно і вони залишалися зачинені).
Свято це майже завжди припадає на Великий піст, але в деяких регіонах України вважають за можливе цього дня не поститися суворо, а отже готують вареники з сиром, баби-запіканки на маслі та яйцях, інші скоромні (проте не м’ясні, а лише молочні!) страви. Та все ж віддають перевагу пісним гречаним чи пшоняним голубцям, гречаникам, гречаним пампушкам з часником, пирогам, драглям з риби, картопляникам і дерунам з грибною підливою тощо.
Мороз на Благовіщення віщував, що вродять огірки; якщо лежав сніг, чекали неврожайного літа. Казали: «Яка погода на Благовіщення, така буде й на Великдень». Ранковий туман обіцяв велику весняну повінь, а гарна погода — щедрий урожай.